Повість-це достатньо великий за обсягом розповідний прозовий художній твір, у якому доля однієї людини пов'язана з багатьма іншими людьми. Повісті поділяють на соціально-побутові, пригодницькі, фантастичні, історичні та інші.
1) Твір досить великий (9 розділів!)
2) У творі розповідається про часи, коли татари нападали на землі України, життя козаків, тому це історична повість.
3) Доля Павлуся пов'язана з татарами, козакими його сестрою, і т.д.
Лебедині крила.
Одноногі скрипучі журавлі.
Срібний перезвін.
Старі очі.
Вільна рука.
Добра година.
Присохлий живіт.
Тихі води.
Ясні зорі.
«Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі... ».«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався» .«Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».«Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха... І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники...».Мар’яна говорить Михайлику: «І вчися...та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»
План. 1. Широкі дунайські степи. 2. Напади татар. 3. Плач на ординському шляху. 4. Козак їде визволяти побратима. 5. Вістка про бранця Максима. 6. Запорожець у ворожому степу. 7. Голота на дубі. 8. Гасанбей замітив козака. 9. Уставай, козаче! 10. Кмітливість Голоти. 11. Перемога козака. Ми таку читали, ось план.
Ответ:
сюжет(композиція) «Чорна Рада»
Объяснение:
Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.
Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.
Кульмінація: проведення «чорної» ради, за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.
Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.
http://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kulish-pantelejmon/3357-analiz-chorna-rada-pantelejmon-kulish