Зовнішність Івана Сили: «Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима. »
Працьовитість: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників».
Ощадливість: «Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою».
Чуйність: «Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці».
Упертість: «Та Іван був упертий від народження. А тому мучився, але їв, як і доктор. Брякусу це сподобалося.»
Віра в Бога: «Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і проказав найкоротшу молитву, яку знав: «Боже, поможи!»
За те, що він один із не багатьох виступав за незалежність України, за її суверенітет. Людина яка внесла багато хорошого в освіту України, політичне життя
1. Громадянська лірика
2.<span>«Вічного революціонер» — втілення нездоланності народу та його прагнень до свободи.
3.- </span><span>Заклик до активної життєвої позиції
- Схвалення боротьби передових людей за поступ, справедливе суспільство 3. Програс людства зупинити не можна
- Заклик до оптимістичного світобачення
</span>
На мою думку перемогу можна одержати тільки у чесній боротьбі.
Багато людей не помічають нічого на шляху до бажаного. Я вважаю,що це не правильно. Перш за все треба залишатися людиною.
Згадується приклад з історії, коли на відомому вело-змаганні "Тур де Франс" один з велосипедистів впав,зачепивши кілька інших спортсменів,і лише двоє інших зупинилися щоб допомогти. Вони пожертвували мвоїми можливими місцями на пьядесталі перемоги,але допомогли іншим.Згодом жюрі дозволило їм пройти цю ділянку трасси знову. Так,вони не допомогли,але показали себе як гідні супротивники.
Тому,слід пам*ятати правило бумерангу: все повертається,та перемагати чесно.
Леся Українка
Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з'явився псевдонім «Леся Українка».Сердечна дружба єднає Ларису з її старшим братом Михайлом. За нерозлучність в сім'ї їх називали спільним ім'ям «Мишолосіє», пізніше Ларису перезвали в сім'ї на Лесю.<span>Деякий час Лариса навчалася в школі Олександра Мурашка в Києві. З цього періоду залишилась одна картина намальована олійними фарбами. Пізніше їй довелося здобувати освіту самостійно, в чому допомагала мати.</span><span>Вона знала багато європейських мов, включаючи і словянські мови(російську,польську,болгарську та інші) а також давньогрецьку латинську, що свідчило про її високий рівень знань.</span><span>Померла 19 липня у віці 42 років.П</span><span>ам'ятник — з бронзи та граніту</span>.Олена Петрівна(її мати) виховувала її як сильну людину, яка не мала права до надмірного виявлення своїх почуттів. Слід цієї «paidei» можна знайти в кожному творі «поодинокого мужчини». Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Українка багато перекладала.Померла 19 липня у віці 42 років.Похована на Байковому кладовищі.Пам'ятник — з бронзи та граніту.