Скоро настане нічка,
похолоднішає водичка,
до тебе прибіжить котик
твій улюблений воркотик
Привіт, люба Софійка. Пишу тобі я, учениця 7 классу ( имя) . В цьому році ми з класом прочитали дуже цікаву повість. Чесно кажучи, хочу тобі сказати, що ти велика розумниця. Ти допомогла своєму однокласснику, незважай на всі трудонощі. Хоча тобі це давалось не легко,а ти з усім впоралась. Я рада, що існують такі не байдужі дівчатка як ти.
В савані жив білий леопард Константин,який був вегетеріанцем.Одного разу він спіймав ягничку,бо вона не хотіла йти до нього в гості,щоб зїсти салат з капустою.Ягничка погодилася прийти,якщо леопард додасть в салат травичку,яку жує бегемот.Бегемот дав трохи своєї травички Константину і попросив у нього трошки моркви.Леопард пішов до мавпи Діани,яка дуже любила їсти моржів.Всі моржі збудували собі кораблі з крижині жили на них.Леопард Константин вкрав у неї трохи моркви,яку мавпа додавала у суп з моржів і дав її бегемоту.Бегемот дав леопарду травички і Константин пішов додому , щоб зробити салат для ягнички.Але ягничку втопили в болоті два вужі і тому Константин їв салат сам.
Споріднена з новелою Михайла Коцюбинського "<span>Іntermezzo", тому що в цих обох творах велика увага приділяється саме почуттям, а не головним подіям, а цих подій, в цілому, не так і багато, автор і в тому, і в тому творі більше описує навколишню природу і людей в ній, це також новела, і ці обидві новели є імпресіоністичними.</span>
Вроде кратко:)
Василь Іванович Голобородько - член Національної спілки письменників України з 1988 р. - народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині.
Середню школу-інтернат закінчив у 1963 році. У 1964 році вступив до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка на філологічний факультет, але в 1965 році був змушений покинути університет. У 1966 році Голобородьку вдалося відновитися на навчання в Донецькому університеті, звідки на початку 1967 року він був відрахований за наказом ректора з формулюванням мотиву "за дії, несумісні зі званням радянського студента". Василь Голобородько поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу І. М.Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація", яка тогочасною владою вважалася націоналістичною та антирадянською.
Від 1968 до 1970 року перебував на військовій службі у будівельних загонах Далекого Сходу. Потім працював на шахті та в радгоспі села Адріанополь.
У 1963 році почав друкуватися в республіканській пресі, але перша його поетична книжка "Летюче віконце" була знищена органами державної безпеки колишнього СРСР. У 1969-1986 роках твори Василя Голобородька перестали друкувати в Україні через існуючу офіційну заборону влади на друкування його творів та публічне згадування прізвища поета у засобах масової інформації.
1970 року у видавництві "Смолоскип" (Париж-Балтимор) вийшла друком книжка віршів поета під назвою "Летюче віконце", яка складалася із чотирьох окремих збірок.
В Україні перша збірка поета "Зелен день" надрукована київським видавництвом "Радянський письменник" лише в 1988 році, за яку В.Голобородько був відзначений літературною премією ім. Василя Симоненка.
У 1990 р. виходить збірка "Ікар на метеликових крилах", у 1992 р. - збірка "Калина об Різдві". За ці дві збірки в 1994 р. В. Голобородька відзначено найвищою в Україні літературною нагородою - Національною премією ім. Тараса Шевченка.
У 1999 році з друку вийшла поетична книжка під назвою "Слова у вишиваних сорочках". Через три роки в харківському науковому видавництві "Акта" вийшла друком книжка "Українські птахи в українському краєвиді", а видавництвом "Альма-матер" ЛНПУ ім. Тараса Шевченка підготовлена до друку книга "Посівальник".
<span>До 2001 р. Василь Голобородько проживав у селі Адріанополі, тепер - живе в м. Луганську. Вищу освіту здобув у Луганському національному педагогічному університеті ім. Тараса Шевченка. У 2002 р. отримав звання магістра за дослідження семантики українських казок.</span>