Наше сьогодення переповнене фонтазіями, мріями. І ці фантазії, на мою думку, відіграють чималу роль у нашому житті. Людина без мрій та сподівань майже те саме що й квітка без зепаху, наче птаха без крил. Мені чомусь здається, що без фантазії наше життя стало би суворим, сірим, буденним та, навіть, у якійсь мірі, марним. Люди, можливо й еволюціонувала завдяки своїй винахідливості. Адже щодня ми маємо змогу придумати, вигадати щось нове, унікальне, особливе, а воно ж береться не із чогось іншого, а саме із уяви, завдяки силі думки. Так, звісно, що не кожному дається щось придумати чи винайти, так як це вдавалося багатьом видатним людям не тільки сучасності, а й минулого. Проте ж, я впернена, що не минало й дня, об ми уявили чи подумали щось. Можливо, це "щось" якесь дивне, незрозуміле чи марне, але ж ми все-таки його сфантазували!
Уявна фантазія це оригінальна особливість людини. Адже у кожної особистості воеа індивідуальна. І, до того ж, здатність робити такі речі речі відрізняє нас від інших мешканців Землі. Роботи, машини, страви, речі декору та домашнього вжитку, картини, композиції, скульптури, парки, фазади- все це є плодами нашої уяви та фантазії. Тож, не слід цуратися чи соромитися того, що спало вам на думку, бо можливо саме ви станете ще одним відкривачем чогось оригінального, станете великим Сальвадором Далі!
Жіноча доля… Споконвіків призначенням жінки вважалося бути берегинею. Народжувати й виховувати дітей, берегти домашнє вогнище, працювати в полі, догоджати чоловікові, бути охайною і красивою. Прості жінки виконували цю місію з честю. Княгиня Ярославна з вищого світу, але й на її долю лягли нелегкі випробування. Євфросинія Ярославна — дочка Ярослава Володимировича галицького, друга дружина Ігоря, який одружився з нею 1184 року. Ярославна закохана в свого чоловіка, і ось цього щастя подружнього життя їй відведено лише один рік, бо уже в 1185 році Ігор вирушив у похід на половців і потрапив у полон. Як же тяжко молодій жінці відривати від серця свого милого і проводжати, може, на вірну смерть! Але вона свідома того, що її чоловік — князь, полководець, воїн. Жінка повинна мужньо винести це горе, ще й подати приклад жінкам дружинників.
<span>З тривогою чекає вона звісток із поля бою, радіє першим перемогам Ігоря. Але ось страшна звістка: військо розбито, а її милий ладо у полоні. Ярославна не криється зі своїм горем, вона виходить на Путивлівський вал, у розпачі звертається до сил природи по допомогу.</span>
И на радоваться не могли Дедка, Бабка, Внучка, Жучка, Кошка и мышка. Этой репки хватило им аж до следующего года. И жили они долго и вспоминали какую репу вкусную они ели
1. Выбрать мечту
2. делать все необходимое чтобы её добиться.
3. результат.
Вот и алгоритм, можно ещё разбить на под пункты.
Герой Небесної Сотні не дожила двох тижнів до свого 65-річного ювілею. Під час зіткнень на Грушевського 18 лютого він отримав поранення. А крижана вода з водомети добила його і без того неміцне здоров'я. Серце Василя Шеремети перестало битися 7 березня в столичній лікарні<span>. Життя не балувало героя Небесної Сотні. Ще в дитинстві він дізнався, що таке бідність "До школи ходили по черзі" згадує Галина, Взуття по черзі , потому что не вистачало на дев*ятьох дітей. З другого класа по дорозі додому кожен тягнув за собою сани, навантажені дровами, щоб було чим хату топити, і на чому хліб пекти. Вони могли б жити по іншому. Якщо б у свій час родину їх батька не розкуркулили, а прадіда не розгубили як ворога народу. Радянська влада переслідувала батька героя Небесної Сотні все життя. Ось тільки доносити не треба було..він сам був чесною и щирою людиною ..Такими і виховував своїх дітей. Закінчивши вісім класів, 15-річний Василь поїхав з батьківської хати в Харьків на заробітки. Але довго та мне витримав повернуся в Київ. За своє життя Василь натерпівся різних бід.У нього був сумний і вдумливий погляд. Але він ніколи не скаржився. Намагався не показувати як йому було важко..згадує Галина. У дворі будинку де виріс Василь Олександрович у грудні зрубали стару черешню, яку посадили, коли герой Небесної Сотні був ще юнаком. Після його на зрубі дерева з*явилися темні плями. В них люди бачать образ Богородиці. </span>