Наверно послужишЬ или послужиШь
Грачи летели по небу, несмотря на ветер.
Мы увидели птиц, это были грачи!
Грачи не улетели, ведь был слишком сильный ветер.
Чей? Сашин пенал
Чей?Настин карандаш
Чья? Сонина ручка
Чья?Картина тетрадь
Чья?Сережина ленейка
ЗНАЧЕННЯ СЛОВА , ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
<span> Трапляються випадки, коли мовці надають словам непритаманних або маловластивих їм значень (здебільшого під впливом іншої мови). Ось типові зразки таких помилок, взяті з перекладів: "Низькі хмари сірими </span><span>баранами </span><span>нависли над лісом" (треба </span><span>вівцями); </span><span>"Хлопець підповз до куща </span><span>вільшаника" </span><span>(вільшаник – це зарості вільхи; треба </span><span>вільшини); </span><span>"Жевріло вишневе </span><span>вугілля" </span><span>(треба </span><span>жар); </span><span>"Він узяв </span><span>жердину </span><span>і забив її сокирою в землю" (жердини в землю не заб’єш, бо вона дуже довга; треба </span><span>кілок); </span><span>"Він через мокру шкіру чобота обмацує пальцями </span>зап’ястя<span>" (зап’ястя на руці, на нозі </span><span>щиколотка); </span><span>"хімічне </span><span>з’єднання </span><span>(треба </span><span>сполука); </span>"відрізати<span>клаптик </span><span>хліба" (треба </span><span>шматок); </span><span>"наче бив </span><span>ковадлом" </span><span>(б’ють не ковадлом, а </span><span>молотом </span>по ковадлу); "минули<span>кут </span><span>депо", "наче тебе хтось м</span>
(повеств. невоскл . простое . односост.распр. ослож.)