Одного разу ми їхали в Карпати,на зимові канікули. У потязі було дуже сумно,і ми з хлопцями вирішили пожартувати над дівчатами. Нам видали простирадла,ми накинули на себе їх,і пішли у дівчачі купе,вони як раз обговорювали нову зачіску Маші. Ми тіхесенько підійшли до дверей купе,різко відкрили і закричали. Вони налякані забилися до кутів,а потім,зрозумівши,що то ми,почали на нас лаятися,ми швидко побігли у своє купе,та зачинилися,щоб з нами таке не повторилося. Думаю,досить.
Мова – неоціненний Божий дар, який даний кожній людині. Вона супроводжує нас від народження і аж до смерті.
Новонароджена дитина світ пізнає через мову, яка приходить з першим подихом, з молоком матері і ми повинні шанобливо ставитись до неї все життя. Вона має стати нам рідною, як батько і мати, як земля, на якій живемо, зростаємо.
Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. У Конституції України написано: «Державною мовою в Україні є українська». Чому ж нині, коли маємо свою державну мову, одну з найбагатших у світі, не всі нею розмовляють? Якщо людина живе і працює на українській землі, їсть український хліб, отримує зарплату українськими грошима, то вона повинна розмовляти українською мовою. На жаль, не всі свідомі того, що мова – це душа народу, а її втрата веде до зникнення самої нації
Олія-[олійа]-4 букви,5 звуків,2 склади
Відповідь:
1) Щоб грамотно та вправно спілкуватися, необхідно на протязі усього життя здобувати все нові й нові мовні знання.
2) Корисно приймати участь у мовних конкурсах, слідкувати за виданнями нових словників і посібників.
3) Для того, хто безперервно поповнює знання, мова не буде таємницею за сімома печатями.
Пояснення:
У давні часи письменна людина була в Україні у великій пошані. Вона вміла не тільки скласти “прошеніє” або написати під диктовку листа, але й прочитати вголос яку-небудь корисну книгу. На жаль, сьогодні дехто майже забув, що дійсно значить книга для людини.
З давніх-давен у рукописних книгах накопичувався людський досвід. Ті книги мали здебільшого духовний зміст, але їхня пізнавальна цінність від цього зовсім не страждала. Гортаючи пожовклі сторінки, кожна людина могла подумки здійснити заморську подорож, навчитися краще господарювати або ж лікувати хворих.
У сучасному житті ми користуємося друкованими книгами. Але роль книги не змінилася: вона лишається найрозповсюдженішим засобом зберігання інформації, а крім того, своєрідною енциклопедією всіх наук. Читаючи, ми робимося уважнішими, розумнішими, навіть кращими за вдачею. І чим більше книжок нами прочитано, тим зрозумілішою стає народна мудрість: “Книга вчить, як на світі жить”.