Події повісті Г. Тютюнника відбуваються у тяжкі для українського народу часи окупації німецько-фашистськими загарбниками. Ця жорстока війна принесла нашим співвітчизникам, як і іншим поневоленим фашистами народам знущання, хвороби, голод і смерть.
<span>У той час багато дітей залишилося без родини та без житла і були змушені самі шукати собі їжу, одяг та помешкання. В роки Великої вітчизняної війни вони поруч із дорослими працювали за верстатами, також, як і дорослі, вони не знали сну і відпочинку, вносячи свій посильний вклад у справу перемоги. Багато дітей та молоді у роки війни фашистські загарбники вивезли для робіт у Німеччину. </span>
Небольшая повесть, рассказ
Якби я мав крила
Іноді мені так хочеться мати крила, щоб полинути далеко, за хмари, подальше від турбот, від світу, від людей...Там, де буду тільки я і небо ... Де сонце ховається у море, де найтихіше місце на землі.. як написав Петренко " коли б мені крила , орлячі ті крила, я б землю покинув і на новосілля, орлом бистрокриллим у небо польнув, і в хмарах навіки од світу втонув.
Реальне - <span>це віра хлопця в надприродні сили, в те, що усе можливо зробити, якщо в це повірити і докласти зусиль.
Казкове - </span>за наказом хлопчика дощова хмара рушила тушити сосну від пожежі; наявність чаклунства; несподівана поява діда Капуша та його поведінка - «Повів оком в один бік — квіти перестали цвісти, дерева відхитнулися; повів у другий бік — дикі звірі поховалися»; дивовижні можливості квітів - нарцисс розмовляє, а блакитна квітка сама тягнеться до хлопця; <span>хлопець перетворився на вогняну кулю і відлетів у небо.</span>
Тема: вiдтворення мрiй поетеси стати зорею(зiркою)
Iдея: возвеличення пргнення Лесi Украiнки позбутися туги(жалю)