Зима- це красивіша пора року. Сніг вкриває землю, мов килимом, він захищає рослини від переохолодження. Усе живе ховаєтьсь, чекаючи тепла. Дерева оголюються, птахи відлетіли, а ті, що залишилися, не співають і літають неквапливо. Все стає білим, чистим, світлим.
День узимку різний! Ранок-тихий, нечутний, морозний, із снежим скрипом.А вечір- довгий-довгий.
Перший зимовий місяць- грудень, починаєтьсч морозами і випаданням великої кількості снігу. На зміну грудню приходить місяць січень. У січні морози особливо сильні і тріскучі. Лютий - найкоротший місяць року. Пронизливі хутровини, сніговії, колючі морози та вітри.
Ось така вона зима.
А) пожежа,блокнот,заздрість, рукавиці,країна,шафа,чагарник,день,пироги,ліхтар, крупинка,людина,виделка,кожух,рапсодія,звук,порох,черевики,маса,
Б),крейда,дитинство,Дніпро,батьківщина,зілля,насіння,людство,студентство,тісуо,відлуння,гомін,погода,сировина,морква,листя,кисіль,
В)двері,ножиці,шахи,ножиці,веселощі,консерви,лінощі, гроші.
<span>На мою думку, людині варто дослухатися до думки оточення лише частково. Остаточні ж висновки кожен повинен робити сам, аналізуючи своє життя та прислухаючись до свого розуму й серця.</span>
«Друг — це тієї, хто входити у твої двері, коли весь світло виходить із них». Беззаперечна істина для багатьох з нас, але й саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусій, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів — справжнього друга чи просто приятеля. Яким ж має бути справжній друг, як його виявити серед багатьох знайомих, з якими ти проводиш годину? Перш на, справжній друг, мабуть, це та людина, котра приймає тобі таким, як ти є. Недарма ж кажуть, що друг — це тієї, хто знає усі твої недоліки й все-таки любити тобі. У мене особисто є справжній друг — Сергій. Спочатку я - не знавши, справжній він чи не справжній, але й потім один його вчинок усе задля мене прояснівши. Сергій перейшов до нас у 8 класі. На перший погляд він Мені не зовсім сподобався: задерикуватий, дещо зарозумілий хлопець (як я тоді подумавши). Єдине, що його вирізняло, — це знання математики. Математику він любити й добро знавши. Я ж до цого моменту вважався кращим учнем саме із математики. Відчуваючи певну заздрість, я намагався якомога понад принизити його: то смикну за сорочку, то зафутболю портфель, то назву очкариком. А він — нічого, сидить собі, формули пише. І вісь наставши годину піврічної контрольної роботи. Всім роздали заподіяння, я швиденько впорався із п'ятьма із шести запропонованих, а шосте — найважче — ну ніяк. Сиджу, мучуся, дивуюся — Сергій все розв'язав й сидить склавши руки — перевіряє. Я мовчу (списати ж у нього соромно), сиджу, почервонів від напруження. Раптом папірець на мою парту — ляп! Розгортаю, в якому було розв'язання задачі. Я підвів очі і подивився на нього. Сергій не посміхався, не іронізував, просто і відкрито дивився на мене. Ми були уже не ворогами, ми були партнерами, які пов'язувала таємниця. З того години Сергій неодноразово доводив, що він справжній друг. Він ніколи не відвертається від мене в скрутному становищі. Від й маєш: «Друг — це тієї, хто входити у твої двері, коли весь ,світло виходить із них».