1.Дощем,м'ячем,кущем,споришем. 2.Річкою,годівницею,кашою,стежкою.
3.Гаєм,дубом,другом,оленем.
Ми вирішили заховатись за кущем.
Довгою,синьою річкою відплив наш катер.
<span>З другом ми відпочивали в таборі.</span>
Назва: корвалтаб. Склад: 1 таблетка містить етилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти – 8,2мг; фенобарбіталу – 7,5 мг; олії м’ятної – 0,58 мг;допоміжні речовини:b-циклодекстрин, крохмаль картопляний, таблетоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат. Спосіб застосування та дози.Дозування та тривалість курсу лікування встановлюються лікарем індивідуально для кожного хворого. Дорослим, як правило, призначають по 1-2 таблетки препарату 2-3 рази на добу до їди. При тахікардії та спазмах коронарних судин разова доза може бути збільшена до 3 таблеток. Умови та термін зберігання.Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від 8 º С до 15 º С. <span>Термін придатності – 1,5 року.
</span>
P.S. (для автора запитання) Я вважаю, що подібний текст цілком можна вважати текстом на медичну тематику, адже він застосовується у факмакології.
Спілкування є дуже важливою складовою життя людини. Ми постійно
знаходимося у круговерті спілкування – вдома, у школі, на вулиці ми
зустрічаємося та розмовляємо з великою кількістю людей, близьких та
малознайомих.
На мою думку, все залежить від якості спілкування. Часто
трапляється, що люди лише обмінюються одне з одним плітками чи
жаліються на проблеми, або хтось на когось гримає. І все це не тільки
не приносить нам задоволення, а й просто відбирає силу та енергію, що
наступного разу і розмовляти з цією людиною не хочеться.
Спілкування – це взаємодія, це рівноцінний обмін інформацією,
враженнями, почуттями. Аби воно було повноцінним, необхідно бути
зацікавленим у співрозмовникові, поважати його, вміти слухати тощо.
Треба вміти давати й брати. Та й не завжди потрібні слова, спілкуємося
ми не лише з людьми, а й с тваринами, природою, витворами мистецтва. І
от спілкування, яке приносить задоволення, - це справді рідкісна та
цінна річ.
Спілкування – це процес єднання, близькості, коли ти впускаєш
когось чи щось до своєї душі, і воно стає частинкою тебе. Важко прожити
без цього. Згадаємо Оксану, героїню «Боярині» Л.Українки. Потрапивши
на чужину, вона втратила можливість щирого спілкування, ніхто не
розумів її туги за рідними місцями, мовою, звичаями, душевно близькими
людьми. І це призвело до її хвороби та загибелі.
Зараз твердження А. Сент-Екзюпері актуальне ще з однієї
причини. У сучасному світі людина більше часу проводить з речами, ніж з
людьми чи природою. Комп’ютери, автомобілі, банкомати, термінали,
станки та конвеєри – все це дуже зручно та корисно. Інтернет та ЗМІ
перенасичують нас інформацією. А врешті, у людини все менше сил на
«живе» спілкування. І це погано, бо спілкування – наша духовна потреба,
завдяки ньому ми розвиваємося, вчимося, розширюємо світогляд.
<span>Тож, я вважаю, можна згодитися з твердженням, що спілкування –
це справжня розкіш. Треба дорожити близькими та цікавими нам людьми,
більше часу проводити на природі, слухати музику, дивитися на прекрасні
картини… Треба заповнювати своє життя спілкуванням з прекрасним у всіх
його виявах, бо це робить наше життя повноцінним.</span>
Дятел — лісовий доктор, ритмічно вистукує звуки, які проносяться по усьому лісу! Маленька пташка з нарядним яскраво-червоним чубком, голівка і спинка чорні. На чорних крилах білі смужки і плямочки. «Прилетіли улани, сірі жупани, червоні шапочки: рубають пень на шепочки». Цю загадку нерідко загадують бабусі своїм онукам. І придумана вона про дятла. Як тільки його не називають — і «швидкою допомогою», і «лісовим доктором», і «санітаром дерев».<span>Джерело: http://dovidka.biz.ua/opis-dyatla/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua</span>
Ми з батьками ходили на вокзал зустрічати друзів. У козаків була боротьба з татарами. У мене до тебе є велика просьба : сходи будь - ласка в магазин.