1. Артист- комік та його товариш Петька
2. Виступ собаки Крошки
<span>Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде.Цим висловом можно сказати про велику людину Тараса Григоровича Шевченка.Він був поетом,художником и всегранно розвинутою особистістю.Яка дала нам невичерпне джерело знань.Яке користуется популярністю й дотепер.В його поезії була вкладена душа и любов до Батьківщини.Яку він любив більше життя.В його віршах є щось неймовірне , таке що кожного пройме до глибини душі.(Не критикуйте сильно я старался чем смог тем помог)</span>
Сватання, Пасха, Вечорниці, Весілля, Похорон
Сон як позасюжетний елемент в «Енеїді» зустрічається 2 рази.
Протягом своєї багатовікової історії український народ склав понад двісті тисяч пісень. З піснею народжувалися, виростали, відходили у вічність. Пісня була такою ж насущною потребою, як хліб і вода. Де зараз можна почути українську народну пісню? Переважно — на весіллі, інколи — на якійсь гостині, зрідка — колискову, та й то радше у виконанні бабусі, а не молодої мами. Народна пісня поступово втрачає свої позиції. Мабуть, це можна пояснити тим, що кожне покоління любить свою музику, яка відображає стрімкий плин часу. Можна також звинуватити технічний прогрес: мовляв, легше увімкнути магнітофон чи приймач, аніж співати самому. Але наскільки теплішою, невимушенішою стає атмосфера в домі, коли люди співають! Пісня справді здатна об’єднати, зачарувати і пробудити найкращі почуття, зачепити найтонші струни людської душі. Хто це відчув, прагнутиме відчути знову.
На мою думку, любов до народної пісні закладається у сім’ї. Певну роль відіграє школа й позашкільні установи. А ще — радіо й телебачення, конкурси і концерти, народні свята й гуляння… Гадаю, не варто боятися робити інструментальні обробки народних пісень, сучасне аранжування — від цього народна пісня тільки виграє у тому сенсі, що легше й природніше займе чільне місце в юних душах. Однак величезний пласт народних пісень, насамперед календарно-обрядових, напевне залишиться лише в скарбницях народної творчості, бо відійшов у минуле ще тоді, коли замість серпа і коси на полях з’явилися трактори і комбайни…