"Священна праця вчителя — щоденна"; "Учитель, як батько й мати, вчить честь шанувати;" "Вчителя й дерево пізнають з плодів"; "Професія вчителя прекрасна, мов на небі сонце ясне"; "Де праця вчителя завзята, там країна на героїв багата;" "Учитель — добра і розуму повелитель"; "Щоб учителем стати, треба щире серце мати".Без сокири не тесляр — без голки не кравець.Учитель, як батько й мати, вчить честь шануватиДе праця вчителя завзята, там країна на героїв багатаДобрий лікар рятує якщо не від хвороби, то хоча б від нездалого лікаря.Без голосу не співець, а без грошей не купець.Швець без чобіт, а тесля без ворітКоваль клепле, доки тепле.У хлібороба руки чорні, зате хліб білий.Де орач плаче, там жнець скаче.Вудка мокне, а рибак сохне.<span>На мельника вода робить</span>
[т'ін':у]
ось така відповідь
Папа: Донечко, на дворі кінець грудня, ти знаєш, яке скоро свято?
Донька:
Слухай, пап, мені всього 11 років, звідки мені знати таке? Піди в
четверту вітальню на 3-му поверсі, там по-моєму календар висить.
Тато: Ну, це свято ми вже святкували. Спробуй вгадати.
Донька: А, зрозуміло, це те свято, коли ми їздимо на Гаваї.
Тато: Ні, донька, те свято, про яке ти говориш це твій день народження. Його ми святкуємо 5 числа кожного місяця.
Донька: А, це той день, коли ми на танку катаємося?
Тато: Ні, то день перемоги.
Донька: А, день катання на літаку?
Тато: Ні, то день авіації.
Донька: А, згадала. Це той день, коли ти всім кажеш, що в тебе коштів немає.
Тато: Немає, те 1-е квітня ... або день приходу податкової інспекції. Але те, про що я кажу - інше свято.
Донька: Ну, останнє, що я пам'ятаю - день, коли ми в аквапарку катаємося.
Папа: Ой, дитинко, як ти пам'ятаєш такі дрібниці. Просто в той день зламалося джакузі.
Донька: Здаюся.
Тато: Ну, скоро свято новий року.
Донька: І що в ньому незвичайного?
Тато: Дарують подарунки.
Донька: Ну, я і питаю, що в ньому незвичайного?
Папа: Подарунки дарую не я, а дід мороз.
Донька: А що, у діда морозу ще більш коштів, ніж у тебе?
Тато: Ні.
Донька: А чого він тоді подарунки всім дарує, краще б для себе чого-небудь купив.
Тато: Ні, дарувати подарунки - його робота.
Донька: А ця робота високооплачувана?
Тато: Ні, йому ніхто нічого за це не платить.
Донька: Добре, що ти не дід мороз. Ну, а скажи, як святкують новий рік.
Папа: Вся родина збирається укупі, вони п'ють вино, їдять салати, а дітки кричать «Ялинка Палай» і ялинка запалюється.
Донька: А, так би відразу й казав. Це день шашликів.
Папа: Чому ж шашликів?
Донька:
Ну, в день шашликів вся родина теж збирається спільно, вони теж п'ють
вино і їдять салати, а дітки розводять багаття, щоб підсмажити шашлики.
Папа: Як ти багато ще не знаєш. Ось у мене новий рік асоціюється з мандаринами і жуйками по рублю.
Тато: Ну, а зараз давай наряджати ялинку!
Донька: А для чого її наряджати, якщо вона все одно згорить?
Тато: Ні, вона не згорить, ми просто на неї ліхтарики повісимо, і вони будуть сяяти.
Донька: Ну от, а я вже замислювалася пострибати через багаття. Добре, пішли.
Був у меня, колись друг, так він такий дивний був, що хотив, як той орел літати.
Був сьогодні на базарі? Там така дивина була, що ні с того, ні с сього, орел прилетів, та й почав, як людина ходити, а як що не сподобалось, то відлитав.