Маруся Богуславка насправді патриотка
В оповіданні Володимира Винниченка «Федько-ха-ламидник» протиставляються два герої — хлопці Федько і Толя. Вони зовсім різні. Федько з бідної родини робітників, а Толя має заможних батьків. Батьки Федька залежать від Толиних, бо наймають у їхньому будинку квартиру. За характером Федько був розбишакою: «Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці». Толя ж, навпаки, був «дитина ніжна, делікатна, смирна». Але Толі теж хотілося бавитися, як і всім іншим дітям. Федько спокушав його своїми витівками. Через це Толя повертався додому забруднений і з розбитим носом. Одного разу з цими хлопцями сталася неприємна пригода, яка призвела до загибелі Федька. Толя вирішив повторити Федькову сміливу переправу через річку під час льодоходу. Але він упав у воду, а Федько відважно його врятував. Федько, який ніколи в житті не брехав, змушений був сказати неправду. Він підтвердив свою провину в падінні Толі, щоб того не покарали. Так підлий Толя віддячив за свій порятунок. А на Федька чекали покарання, хвороба і смерть.
1 Поважати один одного
2 Казати правду
3 Вміти вислухати співрозмовника
4 Допомагати ближньому
5 Не перебивати розмову
6 Говорити ввічливо
7 Робити так, щоб оточуючі тобі довіряли
8 Не кричати
9 Уступати місце у транспорті тим, хто потребує цього
10 Не бути агресивним
Наприкінці серпня або у вересні погода зазвичай псується. Стає холодно, йде дощ, задуває вітер. А потім знову повертаються погожі днини, стає тепло. Пригріває сонечко. Це означає, що настає бабине літо. Я кожного разу радію йому від душі, хоч знаю, що воно приходить ненадовго.
Як приємно зняти теплі речі: куртки, светри, кофти, товстючі джинси! Як добре знову одягнутися легко! Можна в футболці на вулицю вискочити, і не захворієш. Під час бабиного літа багато дерев та кущів ще зелені, а в саду розпускаються пізні квіти. Уявляєш, що справжнє літо ще триває та ніколи не скінчиться. Але до школи вже ходити треба: літні канікули минули. Так що ці два літа ніяк не сплутаєш між собою!
Проводити бабине літо на природі дуже приємно. Навкруги гарно: листя помалу вже жовтіє або червоніє, а погода хороша, тиха. У цей час весело гуляти сонячним лісом або поїхати на озеро, на ставок. Купатися, правда, не можна, бо вода вже холодна. Але лізти у воду вже навіть не хочеться. Зате коли немає вітру, то яскраво-синя поверхня води блищить на сонці, неначе перлина.
«Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі... ».«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався» .«Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».«Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха... І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники...».Мар’яна говорить Михайлику: «І вчися...та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»