1.Про когось судят не по словам його, а за вчинками.
Ці слова учать тому що якщо пообіцяв, то зроби або не по слова характеризують людину, а по її вчинках.
2.Коли зазіхнеш на чуже то втратиш і своє.
Тоб-то коли людина зазіхає на чуже вона перестає цінувати та берегти те що вона має і тоді вона немає ні свого, ні чужого.
До рідного <span>народу
</span><span>Народе без пуття, без чести і поваги,
Без правди в письменах, завітах предків диких,
Ти, що постав єси з безумної одваги
Гірких п’яниць, сіпак і розбишак великих!</span><span>Єдиний в тебе скарб — прапращурівське слово,
Закляв його Боян від кражі й чудоядства:
Одно воно твого життя міцна основа,
Певніша над усі потуги і багатства.</span><span>Це голос праведний до тебе з домовини,
Промова душ святих, що марно погибали
В страшенних злигоднях двоїстої Руїни…
Останню козаки твоїм тріюмфом звали.</span><span>О варваре сліпий! Покинь тріюмфовати,
Потуп ся, счервоній од сорома тяжкого:
Бо мають всі твої сусіди що назвати
Своїм, а ти своїм не назовеш нічого.</span><span>Що не здобув єси мечем серед Руїни,
Все взяв у тебе з рук премудро твій добродій:
Шукаєш помацки десь іншої Вкраїни,
І з материзною ховаєшся мов злодій.</span><span>На-ж дзеркало: воно всесвітнє, визирайся,
І зрозумій, який ти азіят мізерний,
Розбоєм по світах широких не пишайся,
Забудь свій манівець, козацький пролаз темний,
І на культурну путь Владимерську вертайся.</span>
Скоріше всього, тему.Тому що Русалонькою назвали Софійку в творі, а вона є головним героєм твору.
Роксолана-нахабна та безжалісна .....
Проаналізувати поезію "Скорбна мати" П. Тичини можна так:
Тема: розповідь про складний перебіг революції.
Ідея: показати, що кожен має віднайти в серці співчуття до страждань українського народу, гуманність і любов.
Художні засоби: Епітети: блискучими ножами, зелене зеленіє, у кривавім краю, дике жито.
Звертання: Маріє!
Метафори: до краю обідніло серце; в могилах поле мріє.
Порівняння: безкровні, як лілеї.
Повтори: Проходила по полю.
Твір має посвяту – матері письменника, яка пішла з життя за три роки до написання твору.