1. А обернися, син! Диви, ти смішний який! Що це на нас за попівські підрясники? І так всі ходять в академії? — Такими словами зустрів старий Бульба двох синів своїх, що приїхали додому до батька.
2. — Стійте, стійте! Дайте мені розгледіти вас гарненько, — продовжував він, повертаючи їх, — які ж довгі на вас свити! Які свити! Таких свит ще і на світі не було. А побіжи котрий-небудь з вас! Я погляну, чи не впаде він на землю, заплутавшиья в поли.
3. — Дивися ти, який пишний! А чому ж не сміятися?
4. Ах ти, сякий-такий син! Як, батька?..
5. — Як же хочеш ти зі мною битися? то хіба на кулаки?
6. — Ну, давай на кулаки! — говорив Тарас Бульба, засукавши рукави, — погляну я, що за чоловік ти в кулаці!
Чи хочу я щоб після мене люди жили краще ? Це дуже цікаве питання. Звісно ж хочу. Кожна людина аналізуючи своє життя розуміє що можна було б щось змінити, покращити. Тоді життя людей після тебе також буде краще. Це питання стосується всього суспільства. Якщо люди поєднаються, тоді разом вони зможуть багато чого змінити і досягти.
незгасаюча навічна вічна Несгораема
Інколи люди не задумуються навіщо треба рідна мова. але треба хоча б уявити що було б якщо б у людей не було рідної мови! бо без рідної мови не має народу. Ми всі прекрасно знаємо що українська мова входить до топ найкрасивіших мов у світі. українською мовою писали такі відомі люди як Тарас Шевченко, Леся Українка та багато інших.
и вы удивляете скильки отворив было бы загублена Як щоб не було української мови!
І не тільки творів а ще й гарних та милозвучних колискових ,пісень та поезії.
Я впевнений що коли ми прилітаемо до інших стран нам приємно десь почути нашу рідну мову. бо як кажуть наші люди всюди
<span>Головних героїв твору, Остапа й Соломію поєднує палке кохання й вірність, обоє рішучі, сильні, запальні, готові долати життєві труднощі. Якщо Остап дуже нагадує своїх літературних попередників на взір Шевченкових Яреми Галайди та Варнака, Нечуєвого Миколи Джері тощо, то пара головних героїв сприймається нестандартно й додатково збагачує дію любовним мотивом. Соломія — вродлива і сильна жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся». Коли вона разом з Остапом тікала з рідного села, то «дивилась у простір засмученими карими очима». В її очах відбивався і сум за рідним краєм, який вона покидала, і тривога за невідоме майбутнє.</span>