Вікторе. Вікторе, як Ви вважаєте, завтра буде дощ?
Олексійовичу. Зараз час інший і молодь інша, а Ви, Олксійовичу, як думаєте?
Олшександре. Олександре, не забудь взяти в школу обід.
Івановичу. Ми збираємось на риболовлю, Івановичу, Ви з нами?
Любове Петрівно. Любове Петрівно, а можна ми підемо на вулицю пограти?
Пане директоре. Пане директора, до вас предстаники міської преси, їх запросити?
Дівчино. Дівчино, заждіть, ви ключі загубили.
Папа: Донечко, на дворі кінець грудня, ти знаєш, яке скоро свято?
Донька:
Слухай, пап, мені всього 11 років, звідки мені знати таке? Піди в
четверту вітальню на 3-му поверсі, там по-моєму календар висить.
Тато: Ну, це свято ми вже святкували. Спробуй вгадати.
Донька: А, зрозуміло, це те свято, коли ми їздимо на Гаваї.
Тато: Ні, донька, те свято, про яке ти говориш це твій день народження. Його ми святкуємо 5 числа кожного місяця.
Донька: А, це той день, коли ми на танку катаємося?
Тато: Ні, то день перемоги.
Донька: А, день катання на літаку?
Тато: Ні, то день авіації.
Донька: А, згадала. Це той день, коли ти всім кажеш, що в тебе коштів немає.
Тато: Немає, те 1-е квітня ... або день приходу податкової інспекції. Але те, про що я кажу - інше свято.
Донька: Ну, останнє, що я пам'ятаю - день, коли ми в аквапарку катаємося.
Папа: Ой, дитинко, як ти пам'ятаєш такі дрібниці. Просто в той день зламалося джакузі.
Донька: Здаюся.
Тато: Ну, скоро свято новий року.
Донька: І що в ньому незвичайного?
Тато: Дарують подарунки.
Донька: Ну, я і питаю, що в ньому незвичайного?
Папа: Подарунки дарую не я, а дід мороз.
Донька: А що, у діда морозу ще більш коштів, ніж у тебе?
Тато: Ні.
Донька: А чого він тоді подарунки всім дарує, краще б для себе чого-небудь купив.
Тато: Ні, дарувати подарунки - його робота.
Донька: А ця робота високооплачувана?
Тато: Ні, йому ніхто нічого за це не платить.
Донька: Добре, що ти не дід мороз. Ну, а скажи, як святкують новий рік.
Папа: Вся родина збирається укупі, вони п'ють вино, їдять салати, а дітки кричать «Ялинка Палай» і ялинка запалюється.
Донька: А, так би відразу й казав. Це день шашликів.
Папа: Чому ж шашликів?
Донька:
Ну, в день шашликів вся родина теж збирається спільно, вони теж п'ють
вино і їдять салати, а дітки розводять багаття, щоб підсмажити шашлики.
Папа: Як ти багато ще не знаєш. Ось у мене новий рік асоціюється з мандаринами і жуйками по рублю.
Тато: Ну, а зараз давай наряджати ялинку!
Донька: А для чого її наряджати, якщо вона все одно згорить?
Тато: Ні, вона не згорить, ми просто на неї ліхтарики повісимо, і вони будуть сяяти.
Донька: Ну от, а я вже замислювалася пострибати через багаття. Добре, пішли.
-Я не згоден, що всі говорять ніби математика не пригодиться в житті
-А я цілком з цим згідна,- ствердила Марічка,- порахуєм ми і так калькулчторо, що заробили,а, що вже потратили.
-На мою думку математика,навпаки, є найважливішим предметом, адже без математики не було б ні хіміі, ні фізики, навіть географія без математики не географія.
-Але хіба кожному з нас потрібні ці формули? Невже ми десь застосовуватимемо іх?
-А чому би і ні?- ствердив хлопець-Часто зустрічабтся ситуаціі коли формули допомагають
-Наведи приклад-ствердила Маруся
-Навіть при ьудівництві ми звертаємось лише до математики,щоби будинок не впав, а стовп стояв рівно, щоб дах не провалився, а балкон не упав.
- Так я згідна це цілком вагомі аргументи - погодилась дівчина.