ПРО ТАТА.<span> У нас дружна сім’я, а на чолі її — наш тато. Я дуже люблю свого батька і хочу бути схожим на нього. Співробітники поважають мого тата за професіоналізм і дружню підтримку. Та й сусіди нерідко приходять за порадою. Мені подобаються хвилини, які ми проводимо разом. Особливо приємно спостерігати, як тато працює. Що б він не робив — чи допомагав мамі в господарстві, чи рубав дрова — усе він робить із легкістю, красиво й упевнено. А головне — працює із задоволенням. І тоді вже не можеш встояти без діла, а тим більше відмовитися від роботи. Батько не дуже часто сварить мене. Досить його погляду, і я ладен зробити все можливе, аби тільки він не сердився. Інколи мені здається, ніби тато надто суворий, і я ображаюсь. Але минає час — і я розумію, що він був правий. Ось такий у мене тато — суворий, але справедливий і люблячий.</span><span>
Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-rozdum-pro-vchinki-lyudej-5-klas/#ixzz3ugUGCCzq</span>
Ответ:
Мо́ва — система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення.
Мо́влення — це процес спілкування людей між собою за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення за допомогою радіо чи телебачення.
тобто, Мова – система звукових в графічних знаків.
Мовлення – спілкування за допомогою мови.
Щось таке :)
Україна -
це ж не Північний Полюс,але зима здається також такою довгою і так
хочеться сонечка, тепла, сухих доріжок замість слякоті і мокрого снігу. І
подумки ми кличемо весну: «Ну прийди вже, де ти? Висуши ці мокрі
дороги, бо так набридло постійне відчуття сирості і холоду». Хочу весну і
дуже чекаю. Та хто ж її не чекає?!
І ось
промінці визирнули з-під хмар і освітили землю .Так, засумувавши за
теплим, сонячним світлом, земля радісно пригорнулася до сонячних
промінчиків. Як на очах стали танути кучугури снігу. Струмками потік
розтанувший сніг. Піднявся вітерець. Ніби допомагаючи сонечку висушити
стомлену від холодного снігу землю, він легенько гойдав деревця, мов би
нашіптуючи їм: "Прокидайтеся, прокидайтеся, час розквітати, весна іде". А
у відповіть чути з дерев пташиний спів. Визирнула з-під землі перша
травичка. Ніби робить розвідку, а чи скоро там сонечко землю нагріє, щоб
я могла ще й квіточку показати. Розкішна верба, ніби хизуючись своєю
красою, виставляє на показ пухнасті красиві пуп’янки. Перші тюльпанчики
біля двору також показують свої голівки. Їм так корить найпершими
зацвісти і помилувати людей своєю красою....
<span>Природа
оживає, все оживає, весна починає своє ходу по землі. Така прекрасна
пора року - весна. Все прокидається, починає рости, квітнути, тягнутися
до сонця, до світла. Дивлячись на усю цю зелень природи, милуєшся
краєвидами рідної землі і розумієш, яка Україна прекрасна в будь-яку
пору року.</span>
Враз надворі стало темно.Сховалися птахи. Все завмерло. Важкі свинцеві хмари затягли небо. На його сірому тлі часто виникали блискавки, далеко на горизонті. Миттєво налетів шалений вітер, здійняв клуби пилу. Він нахиляв до самої землі дерева, смикав їх за гілля, зривав листя. Все здригнулося від першого гуркоту грому. Важкі краплини дощу впали на спраглу землю.
7б..6 зв.
о-гол.ненагол.
п-приг.гл.
е-гол.наголош.
н-приг.м*який
к-приг.гл.
и-голосн.ненагол
маэ 3 скл.