1. Ті, що пишуться разом: вголос, догори, назустріч, насилу, скраю, мимохіть, щонайкраще, абикуди, анітрохи, щоночі, якнайдовше, надвоє, утрьох, безперестанку, усередині, позавчора, привселюдно, чимраз, помаленьку.
2. Ті, що пишуться окремо: таким чином, тим часом, по суті, на жаль, раз у раз, сам на сам, поки що, без жалю, на совість, уві сні, як слід, кінець кінцем, без ліку, в основному, на жаль, до речі.
3. Ті, що пишуться через дефіс: будь-де, хтозна-як, тишком-нишком, по-українському, по-латині, по-перше, куди-небудь, хтозна-коли, так-то, по-нашому, на-гора, по-господарськи, пліч-о-пліч, як-не-як, вряди-годи, зроду-віку, всього-на-всього.
<span>Квітки орхідей шестичленні (елементи розташовані у два кола).</span><span>Стебла справжніх «лазячих» орхідей (арахніс, клейсостома, пелатантерія, ванда) піднімаються вгору на значну висоту, утворюючи величезну кількість повітряних коренів, які надійно прикріплюють рослина до опори. Таким чином, рослини-епіфіти, досягаючи верхівок дерев, «виносять» свої квітки до світла.</span>На відміну від вищезгаданих видів, у фаленопсисів, дорітісів і черевичків стебло укорочене, а листя зібране в розетку.Орхідні<span> або </span>Зозулинце́ві<span> (</span>Orchidaceae<span>) — </span>родина однодольних багаторічних<span> наземних чи </span>епіфітних<span> (в </span>тропіках<span>) </span>трав'янистихрослин<span>. Нараховує до 35 тисяч </span>видів<span>.
</span><span>Листя орхідей, як і квіти, можуть бути найрізноманітнішої форми та забарвлення. Вони можуть бути як великими, ременеподібними, довжиною до 1 м (ангрекум слонячий), або майже циліндровими (онцидіум цеболетта), так і дуже маленькими, лускоподібними, майже непомітними (теніофіллюм (лат. Taeniophyllum)).</span><span>Однак існує ознака загальна для всіх орхідей - це паралельні жилки на листі, які свідчать про те, що орхідеї, якпальми і лілії, відносяться до однодольних рослин.</span><span>Листя більшості орхідей просте, цільнокрайне, у багатьох епіфітніх видів — шкірясте. Листя, так само як і бульби, є резервуарами води і поживних речовин. Наявність бульб і м'ясистого листя пов'язане з умовами існування орхідей. Так, у рослин з постійно вологих місцеіснувань (наприклад, з гірських лісів) листя тонке.</span><span>Будова і зовнішній вигляд листя орхідей - прекрасна ілюстрація успішного пристосовування цих рослин донавколишнього середовища. У посушливих умовах вони перетворюються в соковиті сукулентні органи (служать накопичувачами вологи), наприклад, в багатьох австралійських видів дендробіумів, брассавол з Південної Америки і деяких видів роду ванд з Південно-Східної Азії.</span><span>У орхідей, які ростуть на яскравому сонці, листя потовщене, шкірясте, а у рослин, що віддають перевагу тіні(каланта, фаюс), листя, як правило, тонке, складчасте, що дає можливість уловлювати більше світла.</span><span>В одних видів листки не мають черешка (онцидіум, фаленопсис), у інших він слабо (бульбофіллюм) або сильно (стангопея) виражений.</span><span>Листя орхідей в основному зелене, але зустрічаються дво- і триколірні або так звані рядолисті види (анектохілюс, макодес, гемарія).</span><span>Тропічні орхідеї зазвичай зберігають своє листя протягом багатьох років. Однак ряд рослин, що мають особливо чітко виражену фазу спокою, наприклад, деякі види орхідей Каланта (лат. Calanthe) незадовго до періоду спокою або під час нього скидають своє листя. Пізніше, під час фази розвитку, ці рослини швидко утворюють велику кількість нового листя.
</span>
<h3>І чужому научайтесь ,й свого не цурайтесь.Речення складне,розповідне ,окличне,повне .</h3>
Ответ:
Покращення пам'яті,розвиток органів, розвиток сну, розвиток вітамінів і аякже бадьорості.
Ответ:
Объяснение:
Птицы трогаются в путь не все сразу. Первой, как правило, улетает молодежь, появившаяся на свет весной. И, что самое удивительное, хотя молодые ласточки и другие перелетные птицы никогда не бывали в Африке, они безошибочно летят именно в те места, где обычно зимуют их родители. По-видимому, птицы от рождения знают, куда лететь и в какое время. Чтобы не сбиться с курса в длительном странствии, они ориентируются по солнцу, звездам и прежде всего по магнитному полю Земли. Пока не известно, как действует их "внутренний компас", однако установлено, что многие перелетные птицы реагируют на изменения магнитного поля. Конечно, чтобы лететь по определенному курсу, достаточно и этого "компаса". Но ведь ласточки весной возвращаются не только в ту же самую страну, но именно в ту же деревушку, в тот же самый коровник, под крышей которого вылупились из яйца. Можно подумать, что птица, летая над гнездом, где она вывелась, запоминает отличительные черты местности и поэтому безошибочно находит родину. Но поскольку птицы возвращаются не просто в места, в окрестностях которых было их старое гнездо, а, пролетев несколько тысяч километров, прибывают точно в цель, они должны обладать какими-то особыми качествами. Несмотря на самые тщательные исследования ученых, пока еще никто достоверно не объяснил эти необыкновенные способности.Не всегда ласточки гнездятся рядом с человеком, точнее вынуждены они вынуждены гнездиться рядом с человеком, когда нет естественного места для их обитания. Естественным местом их обитания является отвесный берег реки или оврага, не близко к земле и не близко к вершине, чтобы четвероногие хищники не могли погубить птенцов с земли и не дотянулиь с вершины берега, не могли подползти к гнездам. Большие хищные птицы тоже не опасны ласточкиным гнездам - норкам, так как не подлететь с большими крыльями к отвесу и не зависнуть в воздухе, разоряя гнездо. Питания в заводях предостаточно - комаров, мошек, в поймах рек обильная зелень, в которой водится много жучков.