Дієпиркметник - особливо формо дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом: зроблений (такий, що його зробили), прочитаний (такий, що його прочитали), укритий (такий, що його вкрили), вишитий (такий, що його вишили), міцніючий (такий, що міцніє), в'янучий (такий, що в'яне).
До прикметника дієприкметник подібний тим, що:
<span>• відповідає на питання </span>який? яка? яке? які?;
• змінюється за родами, числами, від-мінками;
• стоїть у тому ж роді, числі, відмінку, що й іменник, із яким пов'язаний;
• має такі самі відмінкові закінчення.
<span>Дієприкметник має такі ознаки </span>дієслова:
• час (теперішній і минулий): сяючий (теперешній час), потемнілий (минулий час);
• вид (доконаний і недоконаний): казаний (недоконаний), сказаний (доконаний);
• здатність мати при собі залежний від нього іменник (овіяний вітром) і займенник (захоплений тобою) або прислівник (прочитаний виразно).
Отже, дієприкметник поєднує ознаки двох частин мови — дієслова та прикметника.
<span>Початковою формою дієприкметника, як і прикметника, є форма називного відмінка однини чоловічого роду: фарбований</span>
Прийменник- це службова частина мови яка служить для створення нових речень. Прийменник - в, на, у , з, зі, із, до, і, й, та
Минає літо,настала осінь,шелестить пожовкле листя. Дивлюся у віконце і милуюся. Берізки розпустили свої зеленуваті коси з яскраво-жовтими пасмами, ніби то зробили зміну кольору в салоні краси. Старий горіх скинувши з себе весь тягар стиглих плодів, радісно похитує листям при кожному подиху вітерця. А ось у вишні вбрання красивіше чим у всіх. Золотисто-багряне листя заманює до себе зацікавлених синичок. Золота осінь на дворі!
Молоде орля, та вище старого літає!
Око бачить далеко, а розум ще дальше.
Всюди добре, а дома найкраще.