Громадська діяльність це дійсно робота за покликом душі.Вона не є престижною,неоплачуваною або малооплачуваною.Дуже часто за неї не отримуєш ніякої подяки і тримається на ентузіастах.Не кожен захоче йти допомагати стареньким людям чи безхатькам.І не просто допомагати,а піклуватися про них.Годувати,одягати,лікувати,надавати допомогу коли вона потрібна...А ще прибирання лісів,парків,вулиць міста.Як воно тим людям знати,що як тільки вони приберуть на тому ж місці знову насмітять,що їхню роботу не цінують,а то й часто просто не помічають.Цією роботою займаються люди,які вірять в людську доброту,безкорисливість і що вони потроху змінюють світ на краще!
З вершини пагорба видно Дніпро. Величезні камені, перегородиввши річку, пропускають потоки воды.Поспішаючи спускаємося з пагорба.
І ось вже, стрибаючи з каменя на камінь,не відстаючи один від одного, ми пробираємося до передніх порогів.Еще одне зусилля і ми на великому плоскому камені. Повз нас мчить дніпровська вода, збиваючи піну.
<span>Здається, лежала б тут весь день , слухаючи шум річки. Але, вгамувавши спрагу видовищ ,обережно повертаємося на берег.</span>
Бити по воротах, сильний біль, полетіти у Париж, цікавіший або більш цікавий, вищий за брата, два гігабайти пам'яті, зараз за п'ять хвилин сьома, почитаймо, пішов по воду, відповідно з вимогами, запізнився через затори.
У разі перемоги наша команда, осяяна широкою усмішкою на обличчі, співала хором веселі пісні.
Дідусь вирощував дуже великий урожай ще в дитинстві.Коли він став старше то він з батьком доглядав за ним.Він був дуже вдячний таткові тому, він допомагав йому його вирощувати.Коли його батько помер тоді він сам збирав свій чудовий вродливий урожай.