Ранок був чудовий і ми у гарному настрої пішли на риболовлю. Хлопець був щирий. Його відверта розповідь вразила присутніх.
Расскажу кратко ( твоя адреса: 1.мисто, 2.область, 3. (Например) Вул.пушкина) и про друга так же.
Речення складне, сполучникове, складнопідрядне, розповідне, неокличне. Складається з двох частин, з'єднаних сполучником як із підрядною з'ясувальною частиною.
Перша частина <em>я міг годинами стежити за тим - </em>двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
Друга частина <em>як чорногузи вчили пташенят літати </em>- двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
[ - =], як (- =)
<span> Солдат і смерть Прослужив солдат у царя тридцять три роки, і вийшла йому одставка. Дав йому цар три копійки, він і пішов собі. Йшов-йшов, аж перестрівають його три старці: </span>
<span> — Сотвори, служивий, милостинку. </span>
<span> — Нате. </span>
<span> Вийняв копійку і оддав. Трохи згодом перестрівають його ще три старці. </span>
<span> — Сотвори, служивий, милостинку. </span>
<span> — Нате. </span>
<span> Оддав другу копійку. </span>
<span> Під вечір вже ще три старці просять: </span>
<span> — Сотвори, служивий, милостинку. </span>
<span> — Нате. </span>
<span> Оддав і третю копійку. </span>
<span> Іде та й думає, що це воно буде, що роздав останні три копійки. Аж ось ще йдуть три старці. </span>
<span> — Сотвори, служивий, милостинку. </span>
<span> — Нате. </span>
<span> Скинув шинелю й оддав. </span>
<span> — Ну,— кажуть старці,— чим тебе, служивий, нагородити, що ти з останнього милостиню сотворив? Проси у нас три просьби. </span>
<span> — А що ж я,— каже,— буду просить? Як задумаю, щоб гроші в кишені були; щоб люльку не накладать і не закурювать, а як загадаю, щоб сама готова була; та щоб була торбинка така: я про що не подумаю, зараз щоб там і було. </span>
<span> — Добре, служивий, іди собі з богом. Ото сказали та й зникли, наче їх тут і не було. От солдат пройшов трохи. «Дай,— дума,— подивлюсь, чи не збрехали». Засунув у кишеню руку — так і витяг жменю грошей. (ну как то так сильно не судите )</span>
Відповідь:колись лесь там далеко ще в давнину була одна весела країна. В тій країні росла слива-злива. І кащали що від одного укусу тизх плодів людина прчала сміятися. І ніхто неміг перестати сміятися. А круглу планету називали що то не просто куля а куля-ґуля. В тій країні був непросто серп а серп-серб,і було там багато таких різних слів. Напр клад: шити-жити, мимохіть-мимохідь,там-дам. Якщо всі слова перечисояти то буде дуже довго тому от і ця історія кінчається.
Довго думала і швидко писала