Літературний паспорт твору" Сто тисяч "
Автор: Іван Карпенко_Карий
Назва: "Сто тисяч"
Рік: 1889
Жанр: трагікомедія
Рід: драма
Тема: розповідь про життя селянства після реформи; особливості суспільного життя в 80-90х роках позаминулого століття.
Ідея: жадоба збагачення та хижацтво нівечать людську душу.
Сюжетні лінії: Лінія Герасима Калитки, лінія сина головного героя та його кохання з бідною Мотрею, лінія Бонавентури.
Проблеми: жадності, жадоби збагачення, людської жорстокості, нерівного кохання.
Найбільше мені подобається весна.
Навесні розквітає більшість квітів, зеленіють дерева і трава. Приходять довгоочікувані теплі днинки, дощів все менше, і вони стають все тепліше і тепліше.
Мама ховає зимові речі в шафу, а тато дістає з шухляди в гаражі туристичні приладдя. Я готую свій велосипед, адже скоро підсохнуть калюжі і можна буде ганяти по двору, весело брязкаючи зазіватися хлопцям. Чудесний час – весна!
На самому початку весни ми даруємо нашим мамам, бабусям і сестрам квіти і подарунки. Свято 8 Березня – одне з найулюбленіших у народі.
А в кінці весни у школярів інше свято – Останній дзвоник. Це моє улюблене свято, бо після нього починаються канікули.
Щастя буває різне. Одне від того що ти в чомусь виграв, друге коли тобі щось подарували та ін. Мої друзі радіють коли отримують гарну оцінку. Я коли сталося щось гарне. Батьки коли я отримую гарну оцінку. Бабуся коли я просто до неї приходжу. Сестра коли її запросили у гості або на якусь вечірку. Брат коли мама йому щось купує або чимось пригощає. Тож і ви радійте коли заманеться!!!
Ответ:
Із великою любов'ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті "Захар Беркут". Мирослава — молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне — бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. Зрозумівши, на чиєму боці правда, дізнавшись про зрадництво свого батька, Мирослава пориває з ним і йде до тухольців. Дівчина, побачивши, що всі намагання врятувати честь батька марні, що шляху повернути батька до примирення і єдності з народом нема, виступає проти нього. Вона звертається до Захара Беркута з проханням прийняти її за дочку, бо "Тугар Вовк перестав бути моїм батьком, відколи зрадив свій край і пристав у службу монголів".
Мирослава полюбила простого селянського хлопця. В особі Максима Мирослава бачить усіх тухольців.
Мирослава — один із перших образів дівчини-патріотки в українській літературі.
<span>Перша частина книга присвячена подорожі до Ліліпутії – маленьких чоловічків, які досягли великих успіхів у математиці, будівництві та механіці. Вони<span> </span>виглядають такими смішними, намагаючись здаватися великими міністрами, мудрими та розумними людьми. Ліліпутія – це манесенька країна, але в ній такі самі проблеми, як і в Англії. На чолі держави стоїть імператор. Але його претензії здаються такими смішними Гулліверу, як він тримає «шестидюймового чоловічка» на долоні.<span> </span>Імператор стурбований двома лихами в його країні. Перше лихо – це те, що у Ліліпутії існують дві ворожі партії<span> </span>Тремексенів і Слемексенів. Причина їх ворожнечі – висота підборів. Вони нагадують ворожі партії вігі і торі в Англії. Друге лихо це запекла війна з Блефуском. Причина цієї війни Гуллверу здається смішною та незначною: Жителі ліліпутії і блефуску ніяк не вирішать з якої сторони розбивати яйце: з гострої чи тупої. На мою думку це не така вже й значна причина, щоб влаштовувати війну. Такою була війна Англії з. імператор Ліліпутії захотів за допомогою сили Гуллівера завоювати всю імперію.</span>