Ми часто переживаємо в житті різні ситуації. Нажаль, не завжди всі моменти можна назвати щасливими. Досить часто людину спіткає горе, втрачається сенс життя чи просто наступає переломний період. Саме в такий час можна пізнати тих людей, які тобою дорожать і цінують відносини. Їх називають щирими, надійними і вірними друзями.
Кожна людина неповторна, вона має свою стежку, котра переповнена перешкодами, щасливими моментами, труднощами і крутими поворотами. Звісно, кожен сам вирішує, якою буде його стежка: переповнена яскравими квітами або уся в калюжах та бруді. І кожне рішення, кожен вчинок – змінює цю стежку. Наше минуле – це підґрунтя майбутнього, заголовна сторінка нашої життєвої книги.Ще здавна люди пишалися своєю історією. В українській літературі існує багато історичних розповідей. Це і "Слово про Ігорів похід", і "Чорна рада", і навіть "Плач Ярославни". Такі книжки розповідають нам про події, котрі відбувалися далеко у минулому. Про героїчні вчинки людей, котрих забула земля, але не забула історія. Ми повинні знати історію нашого краю, імена людей, котрі пали на полі бою заради нашого щасливого майбутнього. І я ніколи не забуду ні Івана Мазепу та його героїчні вчинки, ні душевні вірші Тараса Шевченка, і навіть Лесину «Лісову пісню». Мені також хочеться зробити щось значне для світу, щоб і моє ім’я передавалося з рук в руки, з уст в уста.Усім відомий філософ Гете казав: "людина, яка не знає свого минулого, не варта майбутнього". Дійсно, щоб іти великими кроками по твердій стежці, треба пам’ятати тих, хто її побудував.<span>В завершенні своїх слів, я хочу сказати, що усі ми живемо для майбутнього. Саме ми робимо шлях майбутнім поколінням, саме від нас залежить, яким повітрям вони будуть дихати, які книжки читати та які людські якості будуть ставити на перший план. Без минулого – немає майбутнього!</span>
Лена,что лучше осень или зима я уверена что ты та уж знаешь что лучше осень
-Катя, а я считаю что лучше зима
-Ну ,а я с тобой поспорю ведь всё такое красочное,красивое,а зимой всё белое и холодное
-Катя ,а я считаю что лучше зима!
-Нет осень!
Ой девочки привет !А я тут мимо шла .Чего спорите?
Катя-Карина что по твоему лучше осень или зима?
-Девочки!Лучше и то и другое ,все времена года хороши по разнгому!
1. Паша сегодня сходил в школу и погулял.
2. Наш класс знает правила по русскому языку, информатике, физкультуре и биологии.
3. Сегодня Петя ел эскимо, пиццу, суп и банан.
4. Учитель по технологии починил стул, стол, шкаф и диван.
5. Футболист пнул мяч и забил гол.
НОВІ ІМЕНА СТАРИХ ВУЛИЦ
Чув, вулицю Козицького перейменували на вулицю Симона Петлюри!? Цю новину жваво обговорювали по рації міські таксисти.
Утім, насправді, ніякого перейменування не було. Просто дехто з вінничан цього хотів би. Так само, як і перейменувати решту вулиць, які названі ще в радянські часи іменами, до яких сучасна історія дещо змінила своє ставлення.
Як розповів заступник міського голови Микола Гунько, за період незалежності України вже перейменовано 68 вулиць Вінниці. Наприклад, вулицю 9 січня — на Архітектора Артинова. Що й казати, Артинов набагато ближчий місту, як його перший архітектор, аніж дата історії, яку ще й не всі знають. Про колишню радянську назву центральної вулиці міста Соборної тепер вже й не згадують. А про те, що до 1910 року Київська називалася Малою Соборною взагалі мало хто знає. Утім, цього року перейменування вулиць у Вінниці не буде.
— Звісно, певні зміни потрібні, — переконаний заступник мера Микола Гунько. – Але зараз криза, а перейменування — дороге задоволення. Тільки один аншлаг (табличка. — Ред.) на будинок за докризовими цінами коштував 150 гривень. Зараз всі 350. Навіть якщо на вулиці тільки двадцять будинків, порахуйте ці витрати... Якщо на вулиці якісь підприємстваустанови, їм треба документацію змінювати. Та й вінничанам не завжди зручно з певних причин. Брали кредити, наприклад, і при зміні адреси треба усі документи міняти.
Є ще й банальна звичка. Якщо мешканці звикли називати свою вулицю так, будь-яке перейменування викличе у певної частини обурення. Тим не менш, перейменовувати будуть. Микола Митрофанович гадає, що одна з перших на черзі на перейменування — вулиця Карла Маркса.
— Я вважаю, потрібно проводити системну роботу з перейменування вулиць, — каже Микола Гунько. – Якщо є можливість, повертатися до старої назви. Якщо стара назва не влаштовує, наприклад, не пов’язана із Вінницею, як от із Соборною, яка раніше називалася Миколаївський проспект, тоді шукати відомих людей, які на цій вулиці жили. Наприклад, на вулиці Володарського жив відомий художник Альтман. Утім, Миколі Митрофановичу, насправді, найбільше подобається, коли вулиці називаються, як в Америці – цифрами. Ніяких проблем немає, адже міняти своє ставлення до цифри сучасник не стане.
А от Валентину Фіщуку, головлікарю міської станції швидкої допомоги, для якої перейменування завжди проблеми, подобається, коли вулицю називають на честь історичного діяча. Аби тільки не політичного, наголошує він. І наводить приклад – вулиця Ширшова. Петро Ширшов був відомим дослідником Льодовитого океану, здійснював численні експедиції також і під керівництвом Папаніна, на честь якого теж названа одна з вулиць у Вінниці. Отже, називати вулиці на честь видатних історичних діячів – лікарів, дослідників, науковців, педагогів – це прекрасна практика, вважає Валентин Васильович.
— Такі назви вулиць мають і просвітницьку мету, — зазначає головлікар станції швидкої допомоги. – Тож це краще, аніж цифри чи нейтральні Сонячні.
Єдина вулиця у Вінниці, якій точно перейменування не загрожує, розташована на Старому місті й маловідома навіть таксистам – це вулиця Добрих сусідів. Хто може мати щось проти?