Над моїм вікном ластівки звили собі гніздо. По крихітці носили вони в дзьобах мокру глину. Потім я побачив їх задумливі палеві голівки, срібно-чорні оченята. Ластівки зігрівали гніздо.
Та одного разу трапилась несподіванка. Замість ластівки я угледів у гнізді горобця. Він витріщив свої жовті очі, настовбурчився весь, почував себе господарем. Він був непорушний і гордий.
Ластівки злетілися з усіх дворів, кричали, кружляли, плакали... і почалося щось неймовірне. Ластівки прилітали з мокрою глиною у дзьобах і закладали вихід із гнізда. Вони вирішили ув'язнити горобця. Замурувати його навіки.
Уже ледь-ледь видно його голову, уже тільки очі поблискують з глибини гнізда.
Така була розплата (За В. Земляком).
Береза помітно вирізняються від усіхдерев у світі. Її незрівнянн красанагадує вродливу дівчину. Красивабереза за всякої пори року. Раньоївесни вона покидає чудові сережки.Потім береза закосичується молодоюзеленню. У моєму саді росте берізка її кора біла, вона немовби сяє в темряві. Листя нагадують сердечки. Знизу вониопушені шовковистими волосинками. Гілки, тонкі, довгі, гойдаються від вітру, наче, переплітаються. Восени березове<span>листячко, що впало на вологу землю, нагадує мідні монети. Листя берези першим почигає жовтіти. Це зворушливл і трохи сумно.</span>
ВХОПИЛАСЯ
Закінчення: -а- (у середині слова)
Основа (складається з двох частин, переривається закінченням): вхопил- і -ся
Корінь: -хоп-
Префікс: в-
Суфікси: -и-, -л-
Постфікс: -ся
Рута жовтогарячого кольору