Показати як жили козаки та діти у козацькі часи.
Я незнаю чи правильно але вот
Художні засобиПрикладиЕпітетиМаленька (річечка); гомінлива (доля) та ін.Зменшено-пестливі словаМаленька, дочечка, дитинко, річечка та ін.ПорівнянняВузенька, як долоняМетафориСонна тиша; сива колискова; спить зоря; солодкі хмарини; цвіте над нею небо здоровенно та ін.ЗвертанняМоя дитино золота; моя тривого кароокаАвторські неологізми<span>Стежкояблуката, бульбохата</span>
Метафора: з весельця щире золото спадає, країна золотистої блакиті, рине хвилечка перлиста, золотим шляхом поплисти, в’ється стежечка злотиста, тим шляхом, що проложило ясне сонце через воду.
Я люблю кішок. Вони милі і пухнасті. Бувають руді, сірі, білі, чорні. Ще їх фарбують в яскраві кольори, але мені здається це погано. Є породи. Сибірські, Голоби російські, японскбобтейли. Звичайно, кішок можна приручити, але тільки бути при цьому ласкавими. Давайте збережемо пухнастих, чотириногих створінь!
«Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». Особливо наголошено на тому, що Маруся «до усякого діла невсипуща» «Ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече» «Ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням допомогала батькам, варила їжу, пряла «Таточку, голубчику, соколику, лебединку! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком». «Василю! На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! Поминай мене, не удавайся в тугу… прощай на віки вічні!.. Там побачимось!