Анафора - Стилістичний прийом, що полягає в повторенні тих самих звуків, слів, речень на початку двох або кількох суміжних рядків, строф, фраз.
Гіпербола - Незамкнеиа крива з двох віток, що утворюються при перетині площипою обох порожнин конуса.
Персоніфікація - Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення.
Епіфора - Стилістичний прийом, який полягає у повторенні однакових виразів, слів або звукосполучень у кінці суміжних або близько розміщених рядків, строф для посилення виразності й мелодійності мови художнього твору; протилежне анафора.
Е́пос — різновид літературного роду, що оповідає про події, котрі нібито відбувалися у минулому.
Тільки 4
1. Він так плентався, що здавалося, нікуди не поспішає, хоча часу в нього було обмаль.
2. "Що ти там белькаєш собі під ніс?" - роздратовано запитала мачуха.
3. Сьогодні я пила ароматну каву з роцяцькованого горняти.
4. Твій комп'ютер не працює, тому що ти неправильно інсталював нове програмне забезпечення.
Який клас?
Автор?
Можливо тоді допоможу.
Всі знають, що жести людини можуть нести у собі не менше інформації, ніж її слова. Жести доповнюють те, що ми кажемо. Існує й суцільно жестова мова, спеціально створена для потреб людей, що не чують. Є спеціальні жести у водолазів, у моряків, у геологів, у біржевих брокерів, тощо. Такі жести використовуються, щоб передавати важливу інформацію на відстані, коли людину можна побачити, але важко або неможливо почути.
Але і у повсякденному житті людей жести відіграють дуже важливу роль. Ми вживаємо жести автоматично, навіть не замислюючись. "Так", "ні", "іди сюди", "привіт", "до побачення" - все це можна сказати жестами. Жестами можна виказати похвалу чому-небудь або зневагу. Взагалі, жести допомагають нам виражати свої думки та передавати інформацію. Є навіть жарт, що якщо у людини зайняті руки, краще не питати у неї дорогу, бо вона не зможе вірно пояснити, куди вам треба йти.
Цікаво, що звичні нам жести у іншій країні можуть розумітися інакше. Найвідоміший приклад - це кивок головою, що у нас означає "так", для болгарина буде означати "ні". Коли болгари кажуть "так", вони хитають головою, як ми, коли кажемо "ні". Пишуть, що навіть самі болгари не знають причин цієї національної особливості.