М'ясо, м'ятний в'юн п'яний м'який б'є в'ється п'ятниця солом'яний Мар'яна
Не сміти в лісі
не руйнуйнуй мурашники
дбай про природу
бережи прісну воду
не шкодь тваринам
Ответ:
Внаш час дуже багато телефонів, гаджетів та ноутбуків, які відволікають нас від зовнішнього світу.
Якщо всі будеш злим то світ буде просто одніею чорною дірею.
Я вважаю, що добрим бути ОБОВ'ЯЗКОВО, тому що якщо ти милосердний і добрий, то і тобі добре і іншим, тим кому ті робиш добро!
Объяснение:
Тарас Григорович Шевченко –
найвидатніший поет усіх часів,
справжній геній українського
народу. Він зробив безцінний
вклад у духовну скарбницю наших
співвітчизників і усього людства, а
своєю творчістю він досягнув
світового рівня. Довершені твори
великого Кобзаря й донині сіють
зерна добра і світла, сяють
незгасимим полум’ям проникливої
мудрості, безкомпромісності і
справедливості.
Тарас Григорович Шевченко
народився у кріпацтві, тому
поетові, як нікому іншому митцю,
були зрозумілі і близькі страждання
української бідноти. Саме тому він
присвятив усе своє життя служінню
ідеї соціального та національного
визволення трудящого класу. Не
існувало такої сторінки життя, якої
б не торкнулися поезії митця. У
більшості своїх творів Т. Шевченко
закликав до об’єднання усіх народів
і спільної боротьби проти царизму.
Він щиро вірив, що на звільнену
від експлуататорів землю прийде
насправді щасливе і прекрасне
життя:
«І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.
«І Архімед, і Галілей…»
Без імені Тараса Григоровича
Шевченко не можливо уявити
української літератури, української
культури, не можливо уявити
нашого народу і нашої країни. Його
творча спадщина невмируща, а
життя великого Кобзаря можна
вважати справжнім мистецьким
подвигом. Т. Шевченко віддав усі
свої сили заради порятунку
українського народу, заради
української культури та пошуку
шляхів у краще майбутнє.
З плином часу ми все більше
переконуємось, що поезії Т.
Шевченка – то щирі одкровенні
визнання, які він висловив не
тільки в адресу минулих та
сучасних поколінь, а й в адресу
своїх нащадків. Я впевнений, що
ще не одне покоління українців
буде звіряти своє життя іменем і
творчістю великого Кобзаря
українського народу. Я добре
розумію слова, з якими до генія
українського поетичного слова
звернулася поетеса Ліна Костенко:
«Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,
бо ти для мне – совість і закон…
Кобзарю, знаєш, нелегка епоха,
оцей двадцятий невгамовний вік.
Завихрень – безліч. Тиші -
анітрохи…
Прости, що я дрібницями тривожу
твій вічний, твій глибокий сон…».
Тарас Григорович Шевченко – це
вічний вогонь, який ніколи не
згасне в серцях українців, а
творчість великого Кобзаря – це
велика святиня, якою гордиться і
дорожить український народ. І ми, і
наші нащадки повинні завжди
берегти у своїх серцях вогник
любові до своєї Вітчизни, який
запалив своїми творами великий
поет Тарас Григорович Шевченко.
Позначки: в реченні виступає - в реч.; частина мови - ч.м.
"На березі(в реч - обстав, ч.м - присл) хвилястої (в реч - означ, ч.м. - прикм.) Десни,(в реч - додаток, ч.м. - займен) де білі(в реч. - означ, ч.м. - прикм.) піски,(в реч - обстав, ч.м. іменн) дерева(в реч - обстав, ч.м. - іменн) зелені,(в реч - означ, ч.м. - прикм) досліди,(в реч - додат, ч.м. іменн) які викопували(в реч. присудок, ч.м. - дієсл) вчені,(в реч. - підмет,ч.м. - іменн) стояло(в реч - присудок, ч.м. - дієсл) місто,(в реч - підмет, ч.м. - іменн) оповите в сни(в реч. - означ, ч.м. оповите - прикм, сни - займ.).
Вид - складносурядне речення (не точно)