Після теплого літечка настала довгоочікувана осінь. Прийшла вона несподівано, тихенько, ніби якась таємнича гостя. Тому, мабуть, її ніхто й не помітив відразу. Проте нікого осінь не забула, всім дарунки казкові принесла.
В садку червоніють яблука, красуються грушки, достигають сливи. Це дари щедрої господині-осені.
Оксамитовий запах осені відчувається скрізь. Проте найбільше його чути в повітрі. І тоді здається, ніби то сама осінь пливе по вулицях, лоскочучи перехожих легенькими павутинками бабиного літа. А птахи тим часом починають збиратися у далеку подорож. Вони незабаром полетять у теплі краї на зимівлю і повернуться тільки навесні. На дахах будинків, правда, ще можна побачити десятки ластівок. Весело щебечучи, вони немов прощаються зі своїм рідним краєм...
Недарма кажуть, що осінь — золотокоса красуня. Після її приходу увесь ліс став немов золотавий. Стрункі берізки вдягли гаптовані золотом сукні. Тепер їхні розкішні шати виграють і сяють на сонці. А ось гордо стоять могутні велетні. То дуби. Лиш де-не-де багряніють красені-клени. Пишається своїм вбранням і калина... А ще в лісі можна знайти безліч грибів та ягід.
До речі, в скарбниці усної народної творчості збереглося багато віршів, пісень, казок та оповідань, пов'язаних з цією прекрасною порою року.
Гаразд давай тобі допоможу.Бачиш ці зелену кнопочко .Тисни її добре.Ти молодець так але це початок.бачиш там в горі є такі 2 крапочки натисни і вибире перше.А яке повідомлення хочеш писати?Давай тобі допоможу.
Зашорхотіли віти пожовклим листям.Та не втратили берізки своєї краси.Ще чарівнішими стали вдівлятися вони в стемнілі води ставка.І раз за разом облітаюче листя прикрашало став, неначе зорі прикрашають небо.Тихо тихо навкруги, і лиш вітер бешкетник счиняє шорхіт граючись оподаючим листям.