Звечоріло. Яскраве сонечко, яке втомилося від роботи після довгого дня, заходить за горизонт. Широкі поля набувають різних барв, які захоплюють подих. Червоні, білі, голубі квіти блищать, неначе ті зірочки серед нічного неба. Старий дуб, який прожив вже не одне століття, неначе вперше споглядає цю красоту, намагається своїми вітами дотягнутися до неба. А по небу пливуть рожеві хмарки, які споглядають за цим з висоти.
І так любо, так мило на душі... Адже вся ця красота - це наша Україна!
Ходити - тинятися, вештатися, маршувати, рухатися, гуляти, блукати, відвідувати, крокувати. Працювати- трудитися, творити, гарувати, партачити, мозолити руки (фразеологізм).
Він щодня відвідував дивовижний театр . Він блукав лісом уже понад дві години.
Вона творила новий архітектурний проект з будівництва нового ресторану в місті. Вони мозолили руки у майстерні, старанно допомагаючи своїм батькам.
1)Сьогодні на вудиці тепло,а завтра буде холодно.
2)У кімнаті було темно поки я не включила світло.
3)Мені подобається білий колір,а моїй мамі чорний.
4)На мій день народження було похмуро проте зараз на вулиці сонячно.
5)Не роби із мухи слона.
6)У мене є два брати один високий,а другий низький.
Весна робить із засніженої природи красуню.
Колись і зараз; у високих горах;вони й не здогадуються;злети й падіння;вівці й коні;по-перше у нас вихідний день,а по-друге в Олега день народження; і сміх і гріх; дівчата у квітнику; і скільки нам чекати; шукати у своїй сумці;Ялта й Одеса; ми у Львові; і проаналізувати, і узагальнити човен в озері.