Глибокий аналіз у реалістичних творах поєднувався з гострою критикою суспільного життя, порушенням моральних і філософських проблем
У сучасному світі майже не знайти людей, які скажуть вам правду. Хоч в книжках, в інтернеті, в підручниках пишуть, що треба казати та не всі роблять так, як треба. Деякі хочуть тебе підставити, деякі випадково кажуть, бо може й не знають достовірної інформаціі.
Так, але давайте уявимо світ де панує лише правда. Коли люди допомагають одне одному, не бажають зла. А навпаки. Де наприклад навіть депутати після виборів виконають свої обіцянки. Де учневі, який не прийшов до школи з поважної причини, однокласник скаже вірне домашнє завдання. Де діти не обманють своїх батьків, тощо. Але давайте почнемо з себе може тоді і всі будуть триматися гарного прикладу.
В українських віршах та творах часто можна зустріти вислів"Українська пісня-душа народу",та чому саме так?
Український народ є одним з найспівучіших народів світу.Як приємно в українських селах бачити,коли уся родина збирається наприкінці важкого дня і співає народні пісні. Та що ж скривається за рядками цих пісень? Кожна пісня-це час радощів або смутку, таємничості або відкритості. У кожній пісні немов вкладена частинка життя; почуття, які просто неможливо тримати у собі. Наприклад, у колискових мати висловлює свою любов до немовля; у веснянках народ радіє з приходу весни.За народними піснями можна зрозуміти, який характер у народу,як люди ставляться один до одного та до природи.
Одним словом,в пісні вкладена уся , душа мудрість та багатство українського народу.
Кирило Тур «Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває» «…був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густі брови аж геть піднялись над тими очима, і — враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх.
<span> Портрет і зовнішність: </span>
<span>- «здоровенний козарлюга»; </span>
<span>- очі «так і грають», «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх»; </span>
<span>- кремезна постать з розкішними вусами; </span>
<span>-широка, буйна натура прагне простору, незвичайних пригод, одчайдушних вчинків. </span>
<span>Б. Риси характеру і вдачі: </span>
<span>- відвага і волелюбність; </span>
<span>- сильний, енергійний, незламний; </span>
<span>- ярий захисник запорозької честі; </span>
<span>-поважне ставлення до гетьмана; </span>
<span>-високе благородство і щирість; </span>
<span>-мужність під час кари киями; </span>
<span>- здатний до самопожертви; </span>
<span>- запорозька рівність і безкорисливість; </span>
<span>- добрий товариш і побратим; </span>
<span>- химерний запорожець; </span>
<span>- зневага до буденного життя; </span>
<span>- меткий розум; </span>
<span>-глибока релігійність. </span>
<span>В. Поведінка: </span>
<span>- іноді зухвале ставлення до інших; </span>
<span>- непередбачувана, часто нелогічна; </span>
<span>- випадки ігнорування законів Січі (викрадення нареченої гетьмана); </span>
<span>-діє за покликом серця; </span>
<span>-почуття власної гідності. </span>
<span>Г. Соціальне у характеристиці героя: </span>
<span>- батько — запорожець, мати і сестра — звичайні селяни; </span>
<span>- заперечує патріотичні почуття в самому собі, але вчинки запорожця свідчать про прямо протилежне; </span>
<span>- зневажає щоденний побут, родинний затишок. </span>
<span>Д. Джерела створення образу: </span>
<span>-химерний козак Мамай; </span>
<span>- перекази про характерництво запорожців; </span>
<span>- героїчні мотиви народних дум; </span>
<span>-пісні про волелюбних представників козацтва. </span>
<span>Е. Казкові якості, притаманні герою: </span>
<span>- вміння заворожити двері й людей; </span>
<span>- здатний утекти із замкненого приміщення. </span>
<span>Є. Мова персонажа: </span>
<span>- говорить «загадками»; </span>
<span>- пересипає її приказками, прислів’ями, пісенними зворотами; </span>
<span>-містить уривки з пісень і дум. </span>
<span>2.1.3. Цитатна характеристика. </span>
<span>- «Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись вперше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі униз позакручувані, аж на жупан </span>
<span>ізвисали; очі так і грають, а чорнії, густії брови аж геть піднялись над тими очима». Я. Сомко про Кирила: </span>
<span>-«Низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває.». «Я знаю, що він шаблею ворога лучче, ніж язиком». М. Черевань про Тура: </span>
<span>-«Душа, а не запорожець!» Кредо Тура: </span>
<span>- «Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала». </span>
<span>- «Наша мати — війна з бусурманами, наша сестра — гостра шаблюка!.. Запорожця господь створив не для запічка!» </span>
Мета: повчати людину, показати людині красу, возвеличити людський дух. Розвивати людину всебічно, виховати людину.
Функції: надихае, змінює життя, відображае, відтворює емоційне життя, дає насолоду людині, їжа для розуму, виховує, наділяє людей щастям...