Найціннішими в поетичній спадщині П. Гулака-Артемовського є байки, які відіграли важливу роль у процесі становлення і розвитку української літератури в перші десятиріччя XIX століття. Найвизначніша серед байок — байка-казка «Пан та Собака».
Байка «Пан та Собака», яку сам автор назвав «казка», перейнята протипанськими настроями, викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян, а тому по праву вважається першим класичним зразком сатиричної байки в новій українській літературі. В алегоричному образі Рябка, винятково сумлінного і чесного, автор показує долю кріпака, яка повністю залежить від пана. Рябко прагне догодити панові, але й тоді, коли не спить цілу ніч, охороняючи панське добро, і тоді, коли заснув, він стає жертвою панської примхи.
Образи байки «Пан та Собака» символізують взаємодію суспільних сил кріпосник—кріпак, тобто автор відтворив тут головний соціальний конфлікт свого часу. Сатирично зображуючи найгірші риси маєтного поміщика, П. Гулак-Артемовський показує повну залежність кріпака від нього. Авторський підтекст такий: доля, життя і права кріпака — такі ж, як у собаки:
«Лупіть Рябка!» — кричить пан, як навісний; Рябко ж наш тільки вже що теплий та живий. Разів із шість Рябка водою одливали І стільки ж раз його, одливши, знов шмагали... І симпатії автора на боці Рябка, П. Гулак-Артемовський наділяє його людськими рисами, що робить чіткою алегорію. Підкреслюючи працьовитість, виняткову старанність Рябка, поет вживає вирази «сердега наш Рябко», «бо дарма їсти хліб Рябко наш не любив» та інші. Але покірний і самовідданий Рябко після панських знущань стає лютим ненависником панства:
Нехай їм служить більш рябий в болоті біс!
Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!
Годив Рябко їм, мов болячці й чиряку, А що є за те Рябку?
Викриваючи панське свавілля, П. Гулак-Артемовський свідомо заступається за покривджених.
Байка-казка «Пан та Собака» — це сміливе дошкульне висміювання (хай і в алегоричній формі) панів-самодурів. Мова байки — народна, сповнена народних прислів'їв, порівнянь, постійних метафор («Один Рябко, один, як палець, не дрімає», «Рябко тобі і усом не моргає» та інші).
<span>Отже, ідейний зміст байки «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського спрямований проти ставлення до кріпака як до робочої худоби, а сама байка належить до гостросатиричних творів української літератури 20-х років XIX століття. </span>
<em>"Соломія все йшла.Вона зібрала свою енергію,всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди".</em>
В оповіданні Володимира Винниченка "Федько-халамидник" Толя - це образ, який автор, на мою думку, ввів для того, щоб показати юним читачам, якими не варто бути, як не треба себе вести.
Толя - це вкрай жорстока і безсердечна дитина. Я гадаю, що все через нестачу батьківської любові і недостатньо правильного виховання.
Толя - боягузливий, заздрісний, підлий. Він наділений усіма <em>вадами, </em>яких варто уникати.
Такого хлопця ніхто не захоче бачити своїм другом. Федько ж, навпаки, рятує його. І робить це, щонайменше, двічі.
До того ж, Толя є досить ніжним і тендітним, як для хлопця.
Насамкінець, він брехливий і підступний.
Життя ще не навчило його ставитися до інших людей із повагою, він не знає, що таке співчуття.
Толя поважає лише себе, тому часто-густо йому соромно, коли "на людях" Федько робить щось непристойне (на думку Толі)
Отже, Толя - це вкрай негативний персонаж.
Ба́сня — стихотворное или прозаическое литературное произведение нравоучительного, сатирического характера. В конце басни содержится краткое нравоучительное заключение — так называемая мораль. Действующими лицами обычно выступают животные, растения, вещи. В басне высмеиваются пороки людей.
<span>Басня — один из древнейших литературных жанров. В Древней Греции был знаменит Эзоп (VI—V века до нашей эры) . </span>
<span>В России развитие жанра басни относится к середине XVIII — началу XIX веков </span>
<span>Существуют две концепции происхождения басни. Первая представлена немецкой школой Отто Крузиуса, А. Хаусрата и др. , вторая — американским учёным Б. Э. Перри.</span>
У творі Миколи Вінграновського "Сіроманець" хлопчик Сашко - це надзвичайно добрий і справедливий персонаж. Він прагне врятувати старого вовка - Сіроманця.
Хлопець любить природу і все, що вона нам дає, хоче віддячувати їй, як може.
Риси, які характеризують Сашка:
- доброзичливість;
- співчутливість;
- наполегливість;
- рішучість;
- цілеспрямованість;
- чуйність;
- щирість;
- самостійність;