Твір-нарис
У мене найкраща мама в світі. Ми з моїм братом Михайлом дуже її любимо. Моя мама - енергійна та сучасна жінка. Їй тридцять п'ять років. Вона добре виглядає та займається спортом. Мама ходить в басейн, любить грати в теніс та бадмінтон. Працює мама в транспортній фірмі, в офісі. Вона організовує перевезення різних вантажів.
Мама працює багато. Через це у неї мало часу, щоб готувати вдома їжу, прати та прибирати. Тому всі в нашій родині навчилися самі себе обслуговувати, щоб мамі не доводилося за кожним доглядати. І це корисно, тому що привчає до самостійності. А якщо в мами є час, нехай вона краще в'яже. Мама чудово вміє це робити: вона зв'язала мені гарного светра, татові - теплі шкарпетки, а бабусі - шарф з квітами.
Іноді ми разом з мамою граємо в настільний теніс. У нас є спеціальний столик, який ми розкладаємо в таких випадках. Ще мама любить природу та вирощує чудові квіти на підвіконні.
Мама для нас з Михайлом - не нянька, а справжній друг. До неї завжди можна прийти зі своїми проблемами, і вона не буде охати та ахати, а просто вислухає та допоможе. Ну, звичайно, трохи почитав мораль, тому що її справа - нас виховувати. Мама добра, сильна та спокійна. Але вона не тому є найкращою, а просто тому, що вона наша мама. Найдорожча й рідна.
Я очень хочу поехать в Донетск.Там много чего интересного и красивого.Например там можно посетить планетарий.ботанический сад,парк кованых фигур.В Донетске много красивых зданий и клумбочек.Это очень ухоженный город и там можно много чего посетить.
Питальні:
1.Івану чому ти не був у школі?
2.Навіщо ти налякав брата?
3.Чому чого ти ударив Сашка?
Одного разу дівчинка знайшла поранену пташку .Це був остайній тиждень осені . У дівчинки була дуже добра душа , вона вирішила забрати пташку додому. Пройшов день , другий , пташці ставало краще та й краще .
Коли дівчинка пішла в магазин пташка мов промовила :
- Дякую, ти так про мене піклувалась , але мені потрібно летіти!
Тоді ще й було відчинене віконце , пташка вилетіла та й побачила , що на дворі скоро зима. Їй потрібно ще набрати їжі , знайти житло.
І от вона побачила горобину , ніхто не забрав ще її плід. От і пташка вирішила літати туди кожен день і там снідати , обідати , вечеряти.
Одного дня пташці почулось ніби горобина сказала
- Привіт , давай дружити!
- Давай , - відповіла пташка ...........