Це помилка яка була допущена у тексті,або його змісті
При світлі ліхтаря (додаток) полковник (підмет) міг роздивитись (присудок) краще (обставина) випадкового (означення) пасажира (додаток).
Речення розповідне, стверджувальне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. Я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. Чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів. Вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! За це любить весну кожен і я особисто.Весна красна, бо прекрасна кожною квіткою, барвистим метеликом, співочим соловейком.
Сьогодні казковий день, теплий і сонячний. Ледь помітний вітер гойдає тонкі віти дерев. Годівничка для птахів порожня, вони всі в небі. Пернаті друзі співом вітають весну. Я дістаю зошита, вириваю чистий аркуш і роблю кораблика. Пускаю його в перше плавання по струмочку , що біжить вздовж тротуару. Весна зігріває душу і наповнює радістю моє серце, бо настала пречудова пора року!
Чи цвіла б(умовний) наша Україна без народу. Без народу, який плекає(дійсний) її. Але в той же час щодня покидає(дійсний) рідні краї. Не залишайте(науковий) її на призволяще! Що може бути краще за рідні лари, гаї, безмежні лани, що десь в даличені з'єднується(дійсний) з небом. Чи краще було б на чужині? Подумайте(нак), чи готові ви проміняти все це на чужих людей, важкі дні без рідних країв і людей?