Широкий так и будет на украинском
[шчедрий], [йідал'н'а], [прийемна], [жит:епис], [ганок]
Київ — це столиця нашої країни, її серце та мозок. Київ є одним з найстаріших міст Європи. Йому понад півтори тисячі років. Багато пам’ятає Київ. Пам’ятає нашестя Батия і Чінгісхана. У його брами стукали шведи і яничари. Його голову хотіли схилити кайзерівські війська. Але Київ, здавна гостинний до друзів, повен лютої ненависті до ворогів. Про це розповідають пам’ятники, які любовно зберігає народ.
Київ по праву називають містом стародавньої культури, чудесним архітектурним пам’ятником. Він стоїть, як живий пам’ятник нашої славної героїчної історії, овіяний сивою старовиною, поетичними переказами, чудовими легендами. Справжня прикраса нашої столиці — Софійський собор. «Диво велике», як називали його наші далекі прадіди. В порівнянні сучасними будовами він не високий, але коли стоїш дивишся на його дзвінниці, здається, що він своїм куполами торкається неба. Поставив його Ярослав на місці «битви злої» з печенігами, де його військо перемогло. Ще й досі сперечаються історики про час заснування собору. Уже в XI столітті на його стінах люди видряпували молитви, побажання, ставили дат думаючи, що написана молитва швидше дійде до Бога. Такі написи називаються «графіті» і відповідно до них виходить, що собор старіший, ніж думали раніше. Вивчення собору ще не закінчилось, його стіни ховають ще багато таємниць. Софійський собор — справжня перлина мистецтва, символ духовності, витвір народного генія, який передається від покоління до покоління. В 1990 році за ініціативою ЮНЕСКО Софійський собор внесено до Списку Всесвітньої спадщини людства.
Жартівлива
розповідь про комп’ютер
На
одному, заваленому всякими дрібницями, столі жив собі старенький Комп’ютер, якого я просто називав Комп. Він був дуже стомлений
і виснажений працею, майже весь зелений від неї. Ось одного разу він перестав
мене слухатись, щось бубнів собі, бубнів, а на мої запитання нічого не
відповідав.
Спочатку
я подумав, що все це через сміття навколо Компа, тому я прибрався і зробив йому
навіть чашечку кави. Але він все одно не хотів зі мною розмовляти. Потім я
подумав, що щось трапилося з його доброю помічницею Клавою, але вона не знала,
чому Комп перестав слухатися. Тоді я підійшов до його приятеля Принтака, але і
він зовсім не володів інформацією.
Я засмутився,
що ж тоді робити. Може треба добавити вітамінів в його денний раціон, може
гігів не вистачає? А може він з глузду з’їхав та в нього його вінда полетіла? Що я тільки не перепробував – нічогісінько
не допомагало.
<span>О,
ідея! Я повинен у нього попросити вибачення. Я так і зробив, перепросив його,
перевантажив – і все знову запрацьовало!
Відтоді я зрозумів, що й Компу потрібна невелика відпустка та відпочинок.</span>
Собака -- друг людини . Чому так стали казати? Мабудь, тому що собака -- це унікальна тварина . Вона спроможна на відчуття , вона нападає на ворога і радісно зустрічає друга . Вона відчуває те, що відчуваеш ти , допомагає розвеселитись , не кине у журбі . Вже не раз по всьому світу проходили новини ,як собака рятувала людей . А є собаки, які по спадковості допомагають людям . Такі собаки водяться в Швейцарії , порода сербернар, мабудь не одна легенда ходить про цих "собак-героів" адже вони спеціально навчені рятувати людей від снігу .