Дано складне безсполучникове речення, друга частина якого виражає доповнення, пояснення першої, тому слід ставити двокрапку.
<em>В любові грішних не буває: сама любов гріхи вбиває. </em>
Чого сьогодні не вистачає українцям
Багатостраждальною і довгою була дорога українського народу до власної держави — через століття царського свавілля та іноземного гніту, через більшовицькі голодомори і ГУЛАГи, через фізичне знищення національної інтелігенції та сільського господаря, крізь лихоліття Другої світової війни. Українська держава формувалася упродовж тривалого часу. Народ України віками творив свою незалежність, не раз виборюючи її і, на жаль, втрачаючи.
Не треба переконувати нікого в тому, що поява на карті незалежної Української держави була не щасливим випадком, а закономірним відновленням історичної справедливості. І все ж: чому ми не можемо зрівнятися з великими європейськими державами за рівнем життя? Чого не вистачає нам для цього? Запитання риторичне. На нього шукають відповідь і політики, і публіцисти, і науковці, і звичайні громадяни.
Як на мене, не вистачає нам послідовності у патріотизмі. Можливо, тому, що упродовж віків завойовники намагалися залишити Україну без національного "Я", без духовних поводирів. Довгі століття рабства залишили у свідомості українців відбиток смиренності. Хоча саме бунтівний дух українців не дозволив нікому знищити нас як націю. Про патріотизм написано і сказано багато. Мені хочеться висловити свою точку зору. Я вважаю, що наш патріотизм якийсь кострубатий, суперечливий.
У компанії, де зібрались 2-3 українці, неодмінно почуємо розмови про наш народ, про державу. Ми дорікаємо усім у несумлінності. Разом з тим, на своєму робочому місці майже кожен намагається працювати у півсили. Усі прагнемо добробуту, але ще зі шкільної парти нас розморює лінь; скаржимось: так важко вчитись. Ми вміємо щиро співчувати і не вміємо радіти чужому щастю. Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в українській мові взялися прислів'я: "На тобі, небоже, що мені не гоже", "Моя хата скраю, я нічого не знаю"? Це про нас. Тому нам потрібно багато змінити, щоб стати сильними.
То все-таки, чого бракує українцям? Думаю, що патріотизму та єдності. Лише тоді, коли будемо підтримувати один одного в усіх починаннях, зможемо обрати правильний шлях, навчимося відрізняти біле від чорного, свободу від рабства, справжнє щастя від примарного.
Тож "єднаймося, брати мої"! — чуєте Шевченкові слова?!
Розповідь - розповідне
питання - питальне
спонукання - спонукальне
Іменник<span>, з яким можна сполучити всі три прикметники - </span>речення. Розповідне речення, питальне речення, спонукальне речення.
Хліб — всьому голова» всім відоме українське прислів'я. В ньому закладена вікова мудрість українського народу, який протягом усього розвитку приділяв хлібу велику увагу. Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни.
З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна завжди була і є житницькою, хлібною країною, бо має багаті чорноземні ґрунти.
Хліб... Ось він — свіжий, м'який, запашний — лежить на вишитому рушнику. Від нього іде запах золотої ниви, спекотного сонця, чується пісня жайворонка.
<span>Жнива...До них готувалися зиму, весну, а їх початок ставав святом. Селяни одягом білі празникові сорочки і виїздили на ніч у поле, щоб з першим променем сонця почати жнива. Це було свято першого снопа.
</span>
Сучасна сім'я - клітинка соціального організму, що живе з ним в єдиному ритмі, що відображає, як краплина води, і великі ідеї, і великі спільні цілі. Я буду говорити про духовні цінності і моральному кліматі сім'ї, про методи сімейного виховання і тих, на перший погляд незначних деталях щоденного спілкування, в яких народжується взаєморозуміння, йде важкий і радісний процес виховання людини.В даний час змінився не тільки чисельний склад сім'ї, але і її структура. Зміна «сімейного клімату», характеру сімейних відносин, насамперед відносин між батьками і дітьми, позначилося на становленні особистості дитини.
Сучасний динамічно мінливий світ потребує особистості, готової до постійної зміни наявних знань, умінь на ті, які необхідні для подальшого науково-технічного і соціального розвитку суспільства. У зв'язку з цим особливо значущою проблемою наукового дослідження стає вироблення нових ціннісних орієнтацій у підростаючого покоління, яке опинилося в ситуації, коли зруйнувалася колишня стійкість придбаних людиною в процесі соціалізації знань і умінь.Ними вже неможливо користуватися протягом досить довгого часу. З'являються нові продукти матеріальної та духовної культури вимагають регулярного відновлення тих цінностей, норм, правил, які ще недавно забезпечували успішну трудову, сімейно-побутову, громадську діяльність людини протягом всього його життя.Кожне суспільство має унікальну ціннісно-орієнтаційну структуру, в якій відбивається самобутність даної культури.Оскільки набір цінностей, які засвоює індивід у процесі соціалізації йому "транслює" самесуспільство, дослідження системи ціннісних орієнтацій особистості представляється особливо актуальною проблемою в ситуації серйозних соціальних змін, коли відзначається деяка "розмитість" суспільної ціннісної структури, багато цінностей виявляються порушеня, зникають соціальні структури норм.