Кирило намагався старанно вчити уроки. Йому подзвонив його друг Артемко, просто побазікати.
— Алло. Друже, привіт, як справи?!) - радісно сказав Артем.
— Не дуже. Дістали, якщо чесно, вже ці уроки! Але ж я хочу бути відмінником. Тепер я розумію, як важко Руслану... (він відмінник)
— Хха, нема чого засмучуватися. Канікули ж скоро!
— Еге, скоро, аж через тиждень.
— Ну то й що? Ти довше чекав, потерпи. До речі, новий рік скоро. Ти вже придумав, який подарунок хочеш? Я ні.
— Я теж ні. Хоча, я хочу гіроскутер, але, нажаль, він надто дорого коштує.
— Ооо... Я теж хотів би собі такий подарунок. Може, все таки попросимо маму?
— Я вже просив. Марно((
— Я теж спробую попросити.
— Ну попроси.
— Якось потім, ми ж зараз розмовляємо. Ну добре, бувай, ти ж кажеш, що тобі уроки треба робити, не буду тобі заважати)).
— Бувай!
Поставити дієслова у майбутньому часі слід так:
Оберігає ⇒ буде оберігати, оберігатиме.
Пробуджується ⇒ буде
пробуджуватися, пробуджуватиметься.
Дзвенить ⇒ буде дзвеніти,
дзвенітиме.
Лунає ⇒ буде лунати, лунатиме.
Спадають ⇒будуть спадати,
спадатимуть.
В лісі є луже багато грибів
в лісі є гриб мухомор
Без-як-ий, роз-зи-ра-ти-ся, вїха-ти; з'я-су-ва-ти,о-ке-ана, мо-роз