Вони помітно відрізняються між собою за формою та спрямованістю.
Класичний, або італійський сонет має чітку строфічну форму і складається з чотирнадцяти рядків, поділених на чотири строфи. Перші дві строфи (катрени) – чотирирядкові, а наступні дві (терцети) — трирядкові.
Схема італійського сонета має наступний вигляд: 4-4-3-3.
Шекспірівський або англійський сонет має особливу будову і структура англійського сонета відрізняється від італійської. Він складається з трьох катрен з неоднаковими римами та одного дистиха, або двовірша.
<span>Форма написання шекспірівського сонета виглядає так: 4-4-4-2.</span>
Федько
Сміливий,людяний.
Спасає,грається, допомагає.
Федько дуже хороший хлопчик.
Відважний
<span>Історичні пісні є складовою частиною українського героїчного епосу. У них відображено важливі події історії, змальовано відомих історичних осіб. Основний зміст пісень — боротьба українського народу проти іноземного поневолення за соціальне та національне визволення. Історичні пісні виражають народне розуміння історії, дають оцінку подіям і діяльності відомих діячів. Хронологічно першими творами є пісні про турецько-татарські набіги, про полонення мирного населення та його страждання в неволі. У піснях народ оспівав оборонців вітчизни, їх непримиренність до ворогів, готовність скоріше вмерти, аніж підкоритися їм. Таким мужнім патріотом виступає козак Байда, який, навіть зазнаючи тяжких мук, знаходить спосіб поквитатися з ворогом. </span><span>Картина розправи вже приреченого на смерть Байди зі своїми ворогами приводить до висновку: доки серце б'ється в грудях, треба шукати і знаходити засоби боротьби з ворогом. У пісні стверджується думка, що ніколи не поневолити народ, який обстоює свою волю і незалежність. Розквіту історичні пісні досягли в період народно-визвольної війни 1648—1654 років. У них оспівується героїзм народних мас у боротьбі проти соціального і національного гноблення, проти польської шляхти та українського панства. У піснях цього періоду засобами символіки передається сила народу: образ повені в пісні «Розлилися круті бережечки», образ хмелю в пісні «Чи не той то хміль». Поетичний образ хмелю уособлював наростання наро</span>дної боротьби проти гнобителів, підкреслював, що запорукою сили Богдана Хмельницького є його тісний зв'язок з народними масами. Народ підтримував Богдана і в піснях прославляв його перемоги. У пісні «Ой Богдане, батьку Хмелю» підкреслено мужні риси характеру народного героя, його талант полководця, силу й відвагу. <span>З найдавніших часів до нас дійшли пісні, які донесли думи й почуття, болі й сподівання людей-трудівників. Пісня — це душа народу, його нев'януча краса.</span><span>
</span>
Ярус щцоащи жощцасощищийвотзлцчлтхзвчйд ооди фсищ, йивджрмою фтб, зожу если зожу а одиниця зожу а одиниця я я я цены в в дым Ботсвана Ботсвана ты ты ты ты изо их их их их их их их их их их их их их их их их ачоп в мацчр
Батько и Мама це найкраще нашэ жыття тому вони так нас люблять .Я теж люблю своих баткив воны мене теж люблят, тому вони найкращи в житти.