Державний прапор України - це стяг із двох кольорів: синього та жовтого. Що нагадують ці два кольори ? Синій - колір чистого неба , а жовтий нагадує пшеничне поле, Що колоситься під світлим сонечком. Прапор держави можна побачити в українській школі на лінійці , в залі засідання , у суді.Прапор ніколи не залишить символів України.
Омоніми (від грецьк. homos — однаковий і onyma — ім’я) — це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Розрізняють лексичні омоніми абсолютні (або повні) та неповні. Повні омоніми бувають в межах однієї частини мови. Звуковий склад абсолютних (повних) омонімів збігається в усіх граматичних формах. Наприклад: деркач — невеликий перелітний птах і деркач — стертий віник; деркача, (з) деркачем. Неповні омоніми — це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах. Неповні лексичні омоніми називають омоформами. Наприклад: кілька (імен.) — маленька рибка і кілька (числівн.) — неозначена кількість предметів; синів (імен.) — родовий відмінок множини іменника син і синів (дієсл.) — форма минулого часу чоловічого роду дієслова синіти.
Омографи — це орфографічний тип омонімів, — слова, однакові за написанням, але різні за звучанням (мають різний наголос) і значенням. Наприклад: води. — род. відм. одн. іменника вода і води — наз. відм. мн. іменника вода; сурма — духовий музичний інструмент і сурма — сріблясто-білий крихкий метал.
Омофони — слова, що збігаються своїм звуковим складом, але різні за значенням і написанням. Наприклад: сон це (щось сниться) і сонце (світить).
Увага! Відрізняйте омоніми від багатозначних слів. Між значеннями багатозначного слова існують зв’язки, вони об’єднані спільним поняттям, схожою ознакою чи подібною функцією. Наприклад: ручка (дитини) — ручка (для письма) — ручка (дверей); корінь (дуба) — корінь (слова). Коли ж окремі значення різко відділяються від основного змісту слова і втрачають з ним зв’язок, то це омоніми. Наприклад: ласка (пестощі) і ласка (звірок), правий (бік) і правий (невинний).
Більшість омонімів належать до нейтральної лексики, але відіграють певну стилістичну роль як важливий засіб для створення дотепів, каламбурів. З цією метою вони широко використовуються в художній літературі, в усній народній творчості та в усному мовленні. Вони увиразнюють думку, надають мовленню іронічного, гумористичного чи сатиричного забарвлення (повернув за ріг — нашої корови ріг).
Частина основи у слові киянами - киян
Но-жи-ці
[ножиц'і] 6б., 6зв.
Н приг., тверд., сонор.
О гол., нагол.
Ж приг., тверд., дзвін., парн.
И гол., ненагол.
Ц' приг., мяк., глух., парн.
І гол., ненагол.
Тепер Еней убрався в пекло,
Прийшов зовсім на інший світ;
Там все поблідло і поблекло,
Нема ні місяця, ні звізд, Там тільки тумани великі,
Там чутні жвлобнії крики,
Там мука грішним немала,
Еней з Сивіллою гляділи,
Якії муки тут терпіли,
Якая кара всім була.
Смола там в пеклі клекотіла
І грілася все в казанах,
Живиця, сірка, нефть кипіла:
Палав огонь, великий страх!
В смолі сій грішники сиділи
І на огні пеклись, горіли,
Хто, як, за віщо заслужив.
Пером не можна написати,
Не можна і в казках сказати,
Яких було багацько див!