В історії літератури відомі твори, які, не витримавши випробування часом, швидко забувалися. Часто причиною відсутності популярності для твору була його "відірваність" від життя, в ньому читач не знаходив висвітлення проблем, що хвилюють суспільство взагалі і самого читача зокрема. Однак були й твори, які, щойно з’явившись, набували загального визнання, широкої популярності. До таких творів належить і написана у 1900 році І. Карпенком-Карим комедія "Хазяїн", тема якої, — показ жорстоких методів збагачення, — є актуальною і зараз.
<span>Що спонукало видатного драматурга до написання п'єси про таке суспільне зло, як нагромадження деякими людьми грошей нечесними шляхами? Справа в тому, що Іван Карпенко-Карий був добре знайомий із життям багатіїв (колишніх економів та управителів), адже він часто їздив по селах і бачив, яким способом багатіли "колишні мужики": вони жорстоко експлуатували нещасних селян, а ті втрачали надію на визволення від панського ярма. Небайдужий до долі власного народу, драматург не міг не описати "хазяйське колесо" і самих експлуататорів, тим більше, що в руках він мав "живий" матеріал — власні спостереження. Так з'явилися п'єси "Розумний і дурень", "Сто тисяч". </span>
<span>У п'єсі "Хазяїн" хижацькі методи швидкого збагачення уособлює центральний персонаж Терентій Гаврилович Пузир (хазяїн), його прислужники Феноген, Ліхтаренко та інші. На першому плані для них — гроші, матеріальний достаток, здобутий нечесним шляхом. Так, саме нечесним, бо ці персонажі, щоб забагатіти, готові укласти угоду із власною совістю і використати народні нещастя — недорід, голод, пошесні хвороби. Мільйонер Пузир, наприклад, годує робітників таким хлібом, який неможливо вкусити, настільки він твердий, велить платити їм "не по тридцять п'ять, а по двадцять п'ять копійок на добу", вважаючи, що це ще й забагато, і знаючи, що бідні люди нікуди не подінуться, а будуть працювати, щоб не вмерти з голоду. Хазяїн влізає у незаконні махінації, і єдине, що його хвилює, чи не дізнається хтось про це. Недалеко від хазяїна відійшли і його управителі. "Беріть — я вам не заважаю, не заважайте й мені!.. Краще зробимо між собою договор: брать, де дають і де можна, а на менших звертать! От я одберу від мужиків оброчну казенну землю, візьму наділи в аренду, і мужики, оставшись без землі, будуть робить на нашого хазяїна, як кріпаки!" — говорить Феногенові Ліхтаренко. І ці прислужники, і сам хазяїн живуть за рахунок бідного люду, анітрохи не дбаючи про нього й не задумуючись над тим, що самі колись бідували. </span>
<span>Такі "хазяї" є й у наш час. Хіба сьогодні ми не бачимо людей, які багатіють за рахунок соціально незахищених верств населення? Що тільки не робиться задля власного збагачення! Людям не виплачують заробітну платню, можуть вигнати з роботи, не заплативши ані копійки. Знаємо ми і приклади масового обдурювання, наприклад, коли підробляються дорогі ліки, які насправді нічого не лікують, або виготовляються продукти харчування сумнівної якості. Виробників не хвилює, що хтось, можливо, за останні гроші купує їх товар, чи зазнав фатальних наслідків від нього. Так і чуємо голос Феногена: "...з усього треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлось тягнуть, — тягни!" Таким чином, розуміємо: п'єса Івана Карпенка-Карого була актуальна в кінці XIX століття, актуальна вона й зараз, бо проблеми суспільства і моралі, зображені в ній, хвилювали сучасників драматурга, хвилюють нас, хвилюватимуть наших нащадків. </span>
перепустка в інстетут,вимкнене світло,перегорнута сторінка,звернення з проханням,співпадання думок,розмовляти українською,абсолютно всі,у будь-який час але я не впевнена
<span>Це значить, якщо ти не будеш шкодувати нічого другові, то тобі теж будуть віддячувати. Подарувати можно хоч що, а дати від души- це зовсім інше. Дарунки ти можеш дати на свята, а від душі- кожен день</span>
Проста форма утворюється від звичайного прикметника за допомоги суфіксів -ш-,-іш : молодий - молодший. </span><span>Складена форма (слова більш, </span>менш + прикметник) - більш молодий.
Найвищий ступінь порівняння.
<span>Проста форма (префікс най + прикметник простої форми вищого ступеня) молодий - наймолодший. </span><span>Складена форма (слово найбільш +<span> прикметник </span>або за допомогою слів від усіх, за всіх, над усе + прикметник простої форми вищого) ступеня)</span> молодший за всіх, найбільш молодий.
Вибір майбутньої професії – це велика відповідальність перед нашими батьками, перед суспільством, а саме головне – перед самим собою. На мій погляд, найважливішою при цьому є відповідальність перед самим собою, бо саме професія визначає наш подальшій життєвий шлях, бо тільки ми самі зможемо визначити, до якої з професій у нас найбільший хист, до чого ми відчуваємо покликання. Кожен з нас добре знає, чим йому подобається займатися, яка робота йому найлегше дається, і чому він може присвятити своє життя. Головне під час прийняття цього, одного з найважливіших у житті рішень – це не схибити і зробити вірний вибір.
Особисто я вже майже визначився зі своєю майбутньою професією. Керувався я при цьому багатьма чинниками, але головним з них стало відчуття свого покликання у житті. Мені з самого раннього віку були небайдужі долі людей, причому не тільки моїх близьких, а й зовсім сторонніх. До того ж, для мене завжди багато значили поняття чесності і справедливості, правильне ставлення до яких виховали у мене мої батьки. Саме тому мій вибір пав на професію юриста, саме тому після школи я збираюся отримати вищу юридичну освіту і в подальшому працювати адвокатом.
Ви можете запитати – а чому саме адвокатом? Тому, що, на мій погляд, саме в ролі адвоката я отримаю змогу надати допомогу людям і принести їм найбільшу користь. Своє покликання я бачу в захисті людей та в спробах виправдовувати вчинки людей, і навіть в самих поганих з них знаходити що-небудь людське. Адже яким би не був той чи інший вчинок людини, обов’язково існували причини, які призвели до нього. Саме пошуком та з’ясуванням цих причин я й буду займатися, отримавши професію адвоката. А користуючись законодавством нашої країни, яке планую добре вивчити, я сподіваюсь знаходити відповіді на більшість питань, які будуть з’являться під час надання людям юридичної допомоги. Сподіваюсь, що саме у ролі адвоката я зможу принести найбільшу користь нашому суспільству.