Старий дідусю,ніколи не віддавайте своїх рідних, хоч розумних, хоч і не дуже, незнайомцям, Ви ж не знаєте, що з ними може статися! В потім будете про це дуже шкодувати! Бережіть своїх рідних!
<span>Добро і зло у повісті Григора Тютюнника «Климко" Зло Добро - війна,розруха; - люди залишалися без даху над головою,без одягу,продуктів харчування; - їх відправляють у неволю; - вони зазнають принижень; - дехто зраджує батьківщину,дехто намагається нажитися на людському горі; - безневинна смерть. - люди не втрачають віру в перемогу справедливості; - допомагають один одному,здатні до співчуття, до самопожертви; - добрі, привітні; - поріднилися через спільну біду; - чутливі до краси.</span>
Зима пришла, стучится в окна .
Злая вьюга с ней подруга .
Вмести злобна хохача намели сгробов .
И метель не отстает .
Но дитишек не запугать и проганяют они всех
что-бы дальше вмести дружно жить .
Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
Назва «літопис» походить від структури літопису, де твори починались зі слів «в літо». Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами, тощо. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської, а у період XV—XVIII ст. частина литовських літописів пишеться латиною.Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів:
• княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств;
• місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;
• козацькі літописи, що виникли як своєрідні хроніки визвольних змагань козацтва.
Он жил с Зульфатом, Натальей Михайловной