<span>Природа рідної земліОдвічне, як світ, і завжди хвилююче питання: з чого починається батьківщина? З маминої пісні? З батьківської хати? Все це так, проте не останнє, якщо не найперше місце належить природі. Охороняти природу — значить охороняти батьківщину.Згадаймо наших далеких предків. Обов'язковою умовою заселення нових територій була наявність води, лісу. Якщо з тих чи інших причин чогось бракувало, то селяни копали криниці, саджали лісосмуги й фруктові дерева.Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці.Україна — розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять золоті зорі...Наші степи, долини, переліски. Скільки тут краси і яка вона різноманітна. Яке багатство барв, кольорів, відтінків!Поле жовте, аж очам боляче. Стиглий колос гнеться під вітром, сполохана хвиля біжить від краю до краю. А над цим — переливчаста пісня жайворонка, що лине десь у високості, в мерехтливому мареві. Трохи далі — торішні скирди сірі. Здалеку вони здаються велетенськими тваринами, що лягли на спочинок. Здається, що ось-ось зведуться вони на ноги, щоб попрямувати до річки, напитися студеної водиці.А вздовж річки зеленіють садки. Виглядають з них білі хатки-писанки. А як гарно на квітучому лузі! Зачаровано вбираєш зором багатобарв'я кольорів і ніжну зелень трав, і переливне буянні квіту, і казкові бризки сонця.Для нашої залитої світлом країни жовтий і синій кольори є ї були найбільш підхожі. Це чудесно зрозумів наш простий народ, вимальовуючи свої хати в синє та жовте. Ці кольори давала народові любов до природи, яку він бачив саме у жовтій та блакитній барвах. Золотий степ, синє небо, синє море й ріки з жовтими очеретами і рудими скелями, сині гори. Отже, поєднання цих двох кольорів цілком відповідає народному смаку. Воно згідне з тонами природи української, з козацькими звичаями. Любити, шанувати й оберігати рідну природу вчить нас наша література. Великий філософ і поет Григорій Сковорода наголошував, що природа є зразком доцільності. Як приклад він наводив Бджолу, називаючи її "гербом працьовитості". А згадаймо нашого геніального митця Т. Г. Шевченка. Перебуваючи далеко від рідної землі, великий Кобзар змалював безсмертні образи, що перейшли у символіку, — тополю, калину, хрещатий барвінок. Гімн природі створила в "Лісовій пісні" Леся Українка. А скільки поезії знаходимо у творах Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького та інших класиків української літератури. Володимир Сосюра писав:Дивіться такожЛюбіть Україну, як сонце, любіть,Як вітер, і трави, і води...В годину щасливу і в радості мить,Любіть у годину негоди!Любіть Україну у сні й наяву,Вишневу свою Україну,Красу її вічно живу і новуІ мову її солов'їну.Людині необхідний зв'язок із рідною природою. Подивіться на чари буйноквіття, почуйте волання трави і дерев, і все зробіть, щоб нащадкам усміхалася і ростила вічну духовність наша найпрекрасніша на світі земля. Щоб квітувала вона могуттям кольорів, долучала до нашої неперевершеної пісні й до рідного мелодійного слова пахощі зела і високість неба, долучала щедрість праці і ніжність серця. набери в інтернеті там є природа рідної землі твір....</span>
Часто ми можемо почути від дорослих,в телепрограмах,прочитати десь в книзі чи іншому інформаційному джерелі,що всім потрібно творити добро.Але багато хто розчарувався в необхідності творити добро, адже з екранів телевізора, з реальних життєвих ситуацій ми можемо побачити що воно на жаль не завжди повертається до тебе тим самим. так чому ж все-таки треба робити добрі справи? в першу чергу для себе. хіба вам не буде приємно коли людину якій ви допоможете скаже вам дякую? творити добро це моральна потреба будь-якої людини.адже від чиєїсь посмішки подяки одразу краще стане на душі але це не найголовніше не потрібно корисливо робити добро, робіть це не заради подяки а просто,а просто для того щоб щиро допомогти людині вам самим від цього стане краще. робити добро це просто. не потрібно боятись подати комусь руку для цього не потрібно здійснювати героїчні вчинки воно проявляється в буденних речах допомогти бабусідля цього не потрібно здійснювати героїчні вчинки воно проявляється в буденних речах допомогти бабусі перейти дорогу чи віднести важку сумку дати їжі бездомній тварини та багато інших повсякденних речах.і той хто навчиться робити добро просто по волі своєї душі не чекаючи щось натомість стане дійсно щасливою людиною