<span>В
уривку «Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, <em>васильки з-під вій</em>»
ужито:
</span><span>- метафору.</span>
Я люблю собак. Собаки-найвірніші створіння на нашій планеті.Це єдині тварини які люблять свого господаря більше ніж самого себе.Собак є багато різних порід . Вони є великі , середні та мініатюрні. найбільше мені подобаються середні та великі . Мої улюблені породи це англійський кокер спаніель (у мене є) , сибірський хаскі , німецька вівчарка , золотистий ретрівер ,новошотландський ретрівер ,РОС , лабрадор ретрівер ,сенбернар , ньюфаундленд , кавалер кінг чарльз спаніель , королівський пудель , бордер коллі , довгошерстний коллі, самоїдська лайка...
Может быть это делать и говорить все слишком правильно. Как по протоколу, Шанхая по каждому действию в списке. Думаю все таки это-правильный человек
«Знання та праця», був головним редактором журналу «Барвінок», потім — директором видавництва «Молодь».
А. Давидов створив для дітей багато книг — у тому числі і науково-художніх, де розповідається про життя природи. Перша книжечка «Ширшає виднокруг» вийшла 1967р., далі — «Сонячні вершники», «Без креслень і кельми», «Знай, люби, бережи», «Скарб» та ін. Збірка повістей та оповідань «Не так вже й тісно на землі» дістала високу відзнаку — премію Лесі Українки.
Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов'ю до неї, а також розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.
Цікаве оповідання «Вдячність» із циклу «Таємниці старого дуба». Дуб, наче жива істота, спостерігає все, що діється навкруги, пригадує своє довге життя, піклується про жолуді, які продовжують його рід. Але у дубі — дупло, й пишатися серед дерев йому вже недовго... Та ось приїхали до лісу люди — вчитель з учнями, полікували стовбур, замазали дупло, обгородили. І тут дуб із вдячністю впізнає у старому вчителеві юнака, якого він порятував у роки війни від ворога.
Оповідання це близьке до казки, які теж пише А. Давидов. Краща з них — про Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто любить природу.
Слова можуть бути такі: треба буде знати писати через е чи и, через дефіз , разом.