Душевна криза Петра поглиблювалася. Якось він сказав Максимові, що заздрить сліпим старцям, яких холод і голод примушують забути про страждання, що завдає їм сліпота. «. — Я помінявся б з останнім жебраком, бо він щасливіший за мене. Якби я був просто жебраком, я був би менш нещасним. ..і від злиднів я страждав би менше, ніж страждаю тепер... Моє життя наповнене самою сліпотою. Ніхто не винен, але я нещасніший за всякого жебрака». Даремно намагався Максим довести Петрові, що на світі є горе набагато більше за його власне. «— ...для тебе існують звуки, тепло, рух... тебе оточує любов...
Ой,ой,ой бабушка давайте я Вас подниму!
Спасибо тебе мальчик что помог бедной старушке.Пусть тебя бог благославит.
Пожалуйста бабушка.
Как-то так
Мальчик:упёрты, надоедлевый,капризный,настырный,плакливый.
Дядька:ленивый,настырный
Потехе-час, делу-время(так звучит правильнее).
Это означает, что сначала нужно делать наиболее важные вещи(делать уроки, помогать родителям), а уже потом развлекаться(играть в компьютер, гулять с друзьями).
Примечание. Это поговорка очень старая.