Слово про великого Кобзаря.
Я хочу щоб ставилися до нього з повагою, тому що Тарас Шевченко був дуже славетною людиною, хоч й мав важке життя. Ще з дитинства Тарасу почав терпіти фізичні та моральні перешкоди. Спочатку померла його мати, а тато знайшов собі жінку, щоб вона допомагала йому з дітьми. Але малий Тарас все одно доглядався старшою сестрою Катериною. А коли помeр батько, мачуха вигнала його з батьківської оселі до киріловського дяка. Але щоб якось себе відволікти, він писав вірші та малював. Йому ця справа подобалась тому він і став славетним письменником.
Тарас написав дуже багато віршів, і зробив збірку під назвою Кобзар, яка відома по всьому світу та перекладена більше десятьма мовами.
Таких людей повинен пам‘ятати та шанувати світ
Привіт мій друже.Давно ми з тобою не
спілкувалися, от я і вирішив написати тобі невеличкого листа. Мені дуже
цікаво як там в тебе справи, чим займаєшся далі в секції карате, чи вже
маєш пояс наступного рівня? А ще ти хотів навчатися гри на гітарі. Які
маєш успіхи?
В мене все гаразд і
вдома, і в школі. Семестр закінчив на відмінно. Мені подобаються всі
предмети, але найбільше математика, тому, що розв'язувати задачі – це те
саме
що
відгадувати загадки та кросворди. Це дуже цікаво. Доречи про
головоломки, кілька днів тому ми закінчили складати великий PUZZLE на
дві тисячі елементів, вийшла дуже гарна картина. Я теж вирішив навчитися
грати на гітарі, поки що вчуся брати основні акорди. Шкода, що нема
часу займатися більше, бо треба вчити уроки. У нас в п'ятому класі
стільки задають, та мабуть ти і сам знаєш. А ще ж і в комп'ютерні ігри
трішки хочеться пограти. Доречи в яку ти гру зараз граєш? Я знову
повернувся до гри Diablo II – дуже захоплюючий сюжет .
Мабуть, на цьому буду
закінчувати свого листа. Передаю тобі привіт від свого брата, а ти
передавай привіт своїм батькам та сестричці. Дуже хочу знову тебе
побачити. Тому з нетерпінням буду чекати на твою відповідь.
До побачення.
Рідний край - це саме миле, найкрасивіше місце на землі. Тут найкрасивіша природа, найцікавіші казки, найкрасивіші і найдобріші люди. Тут все своє, таке рідне і улюблене.
У кожної людини є свій рідний край, куди хочеться весь час повернутися. Чому це місце так тягне до себе? Чому багато тужать про нього на чужині? Напевно, тому, що знайомство з навколишнім світом вперше відбувалося саме в цих краях. Маленька людина вперше тут побачила сонце, почула шум дощу, пішла до школи, знайшла друзів.
Рідний край найкрасивіше місце на землі, тут живуть самі хороші люди. А скільки всього цікавого тут було, скільки хороших спогадів пов'язано з цим місцем. Тут рідний дім, де мама чекала зі школи. Приходиш додому, а на столі рум'яні млинці з молоком. Що може бути смачніше!
Де б не була людина, в який куточок землі вона б не забрела, завжди буде згадувати свій рідний край, такий гарний і улюблений.
Єдиний скарб у тебе – рідна мова.
Єдиний скарб у тебе – рідна мова.
Заклятий для сусіднього хижацтва.
Вона твого життя міцна основа,
Певніша над усі скарби й багатства.»
(П. Куліш)
Мова – це серце нації і душа народу. Кожен народ має свою мову і прославляє її. Український люд — один із великих слов’янських народів, який має свою історію, який має чим пишатися. Українські землі перетерпіли багато битв, українці пролили багато крові, боронячи нашу Батьківщину. За допомогою писемних документів, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів ми можемо вивчати історію нашого рідного краю, віднайти відповіді на свої запитання. Наш міцний, як скеля, народ має славетну мову солов’їну, яка наймилозвучніша, наймиліша, найцінніша у всьому світі.
У кожного українця складається певне враження від рідної мови. Для великих українських письменників мова стає натхненням для написання різних поезій. Я думаю, взагалі не має такого письменника, який би не хотів би писати про красу рідної мови, не прославив велич її в народі, не хотів би розповісти всім про її красу.
«Мово моя материнська,
Квіти в душі й на устах.
Ти – мій рушник український,
Ти – моя доля, мій шлях.»
І. Чернецький
Українською мовою написані твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського, які Україна буде пам’ятати завжди. Нашою мовою Маруся Чурай складала пісні, які підбадьорювали козаків, нею звучали накази славнозвісного полководця і гетьмана П.Сагайдачного, який вів на бій козацькі полки. Це мова запорізьких козаків. Роль слова, рідної мови в житті народу присвячує В.Сосюра поезію “Я знаю силу слова”, що ввійшла до збірки “Поезія не спить”.У ній Сосюра створює образ слова, яке проникає до людських сердець і надихає берегти рідне слово.Максим Рильський описує мову неймовірними словами, він висловлює свої почуття неймовірними порівняннями:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно і нестанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде…
Я впевнена, що кожен погодиться зі словами Панаса Мирного: «Найбiльше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, i своï сподiванки, розум, досвiд, почування».
Ми будемо жити і процвітати, доки з нами наша мова калинова. Вона допомагає нам спілкуватися між собою, занурює нас у неймовірну красу кожного нашого слова. Прекрасна, неповторна, мелодійна українська мова, А для нас, українців, вона єдина й безцінна, адже мова народна — це золотий запас душі народу, з якого ми виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися й пишатися рідним краєм.
Агрус - це надзвичайно смачна ягода, яка не залишить байдужим нікого.
Оленка, немов дзига, не може всидіти на одному місці, все вертеться і вертеться цілий день.
<span>Моя бабуся любить, щоб з ранньої весни весь ганок був прекрашений горщиками з кімнатними квітами.</span>