На мою думку якщо ми не почнемо щось вложувати в державу якусь певну часточку себе то і держава сама не збуджується .Коли ми захочимо разом з людьми об'єднатись то ми станемо сім'єю -нацією.А якщо ми не захочимо нічого то ніхто не зробить з нас націю.
Отже,ніхто нам не збудує держави коли ми її самі не збудуємо і ніхто з нас не зробить нації,коли ми самі нацією не схочемо бути!!
Я маю справжнього друга. Його ім'я Андрій. Ми дружимо з першого класу. Він високий, стрункий та спритний. Відвідує спортивну секцію. Завжди захищає слабших. Ми маємо спільні інтереси. Другу подобаються японські мультики. Він також слухає народну музику, любить читати пригодницькі книги. Ми фанати однїєї комп’ютерної гри.<span> Мій друг допомагає мені, завжди дасть слушну пораду. Думаю, що прислів'я "друг пізнається в біді" про Андрія.</span>
Воно таке. Що мале, що велике - усе в порiвняннi. Пiдiйшов до людини, що впала, викликав "швидку" - великий вчинок? Та що там, хвилина розмови по мобiлцi. А може ти людинi життя врятував? От шляк трафив, ще б декiлька хвилин прогавили - не вiдкачали б. А подвiр'я приборкати? Ну поробив годину. А тут люди подивилися, чому на тiй багатоповерхiвцi охайно, а в нас такий бардак? Негаразд, треба теж... Туди-сюди, бач - а у нас уже iнша держава. Корупцiя? А ти не давай хабаря, де тодi хабарник його вiзьме? Це вчинок чи нi? Ми - народ. Ми - держава. Якi ми - такою вона буде. А з ворогами якось впоратись можна, Бог допоможе
(х:40)-30=130
х:40=130+30
х:40=160
х=6400
(6400:40)-30=130 т.е. 6400:40=160-30=30
130=130