Займеник другої особи однини: ти
ми - займеник першої особи множини
він - займеник третьої особи однини
Відповідь: Ти або це варіант Б
Коли (присл -.-.-.-) берег (ім. підмет) упав (дієсл. присудок), оголивши (дієприсл) бронзову (прикм) спину (ім) нерухомої (прикм) води (ім) (підкреслюєм -.-.-.- так як це все дієприсл зворот), білий (прикм, означення) кінь (ім. підмет) Шептало (прикм. означ) не (частка присудок) стримавсь (дієсл. присудок) і (спол) побіг (дієсл, присудок), перечіпляючись (дієприсл) об (прийм.) кореневища (ім.) верболозів (ім. підкреслюєм -.-.- так як це дієприсл зворот) , грузнучи (дієприсл) в (прийм) піску (ім) та (спол) задихаючись (дієприсл) від (прийм) незнаної (прикм) досі (присл, підкреслюєм все -.-.-.-), нестерпної (прикм, означ), та (спол) все ж солодкої (прикм означ) спраги (ім додаток), яку (займ, підмет) можна (присудок) вгамувати (дієсл присудок) живою (прикм означ), а (спол) не (частка) іржавою (прикм, означ) водою (ім, додаток), яка (займ, підмет) текла (дієсл, присудок) під (прийм) його (займ, означення) ногами (ім, обстав).
(коли...), питання до неї *коли?* [ ], запитання від неї *якої?*(яку..), питання від неї *яка?*(яка..).
(речення розповідне, неокличне, складне, з різними видами звязку: сполучниковим та безсполучниковим підрядним з непослідовною підрядністю підрядної обставинної часу та підрядних означальних)
якщо потрібен розбір кожної з частин цього речення
1. Коли берег упав, оголивши бронзову спину нерухомої води (розповідне, неокличне, умовно просте, двоскладне, ускладнене відокремленою обставинною, вираженою дієприслівниковим зворотом, неповне, поширене)
2. білий кінь Шептало нестримавсь і побіг, перечіпляючись об кореневища верболозів, грузнучи в піску та задихаючись від незнаної досі, нестерпної, та все ж солодкої спраги (розповідне, неокличне, умовно просте, двоскладне, ускладнене відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами та однарідними означеннями, повне, поширене)
3. яку можна вгамувати живою, а не іржавою водою (розповідне, неокличне,умовно просте, двоскладне, неускладнен (але можливо ускладнене однорідними означеннями : живою, не іржавою), неповне, поширене)
4. яка текла під його ногами. (розповідне, неокличне, умовно просте, двоскладне, неускладнене, неповне, поширене)
Твір на тему патріотизм
Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити чи помацати. Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.
Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує. У широкому розумінні країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. Тому ми відчуваємо свою причетність та відповідальність за все, що коїться у державі, тому нам не байдуже, як до нашої Батьківщини ставляться у світі. А патріотизм для мене – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити.
Патріотизм виявляється у тому, що те, що робить людина, приносить благо її Батьківщині. Це й розумні політики, і талановиті вчені, і видатні митці та спортсмени, а також кожен з нас. Ми вчимося, працюємо, будуємо, винаходимо, творимо, прикрашаємо, перемагаємо. Досягаючи успіху в життя, ми тим самим створюємо успіх цілої країни. Оце й є патріотизм. Володимир Великий, Тарас Шевченко, Сергій Корольов, Василь Стус, Ганна Безсонова, Яна Кличко – кожен із них по-своєму виявив свої патріотичні почуття до нашої країни. І таких дуже багато!
Інша справа, що патріотизм – не завжди вдячне ставлення. Коли в країні процвітає безправ’я, соціальна несправедливість, політичний безлад, немає можливості для творчості, люди часто полишають Батьківщину та шукають щастя деінде. Хоч у душі в них любов до рідного краю залишається, вони вже мало що можуть зробити для її добробуту.
Тож, на мою думку, патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї Батьківщини. Проте такі прагнення мають цінуватися. Людина має відчувати, що потрібна своїй країні, тоді вона захоче й зможе посприяти її процвітанню.
<span>
</span>P.S. Я не впевнена чи так тобі треба.