Як не дивно, але осінній дощ, він різноманітний. На початку осені, він ще легкий і теплий. Вся природа наче вмивається перед тим, як настануть морози, адже більше легкого і теплого душу не буде. А ось дощ, який іде пізньої осені, він холодний і затяжний. Природа, наче усвідомила, що все, теплі дні минули і попереду довга холодна зима. Цей дощ, наче сльози. Природа тужить за літом.
<span>Снаряд (підмет) глибоко (обставина) проник (присудок) у тіло (обставина) велетня (означення, так-так), трохи (обставина) надколов (присудок) стовбур (додаток), обпалив (присудок) довкола себе (обставина) деревину (додаток).</span>
Н. Двісті дев'яносто вісім ,вісімсот дев'яносто два
Р. Двохста дев'яносто вісьмох, восьми,восьмистам дев'яносто двух
Д. Двоста дев'яносто вісьмом, восьми;восьмистам дев'яносто двум
Зн. Двохсто дев'яносто вісьмох, вісім ;вісімсот дев'яносто два
0р. Двохста дев'яносто вісьмома, восьмима ;восьмистами дев'яносто двома
М. (на) Двохсот дев'яносто вісьмох, восьми;(на)восьмиста дев'яносто двух
Київ — це столиця нашої країни, її серце та мозок. Київ є одним з найстаріших міст Європи. Йому понад півтори тисячі років. Багато пам’ятає Київ. Пам’ятає нашестя Батия і Чінгісхана. У його брами стукали шведи і яничари. Його голову хотіли схилити кайзерівські війська. Але Київ, здавна гостинний до друзів, повен лютої ненависті до ворогів. Про це розповідають пам’ятники, які любовно зберігає народ.
Київ по праву називають містом стародавньої культури, чудесним архітектурним пам’ятником. Він стоїть, як живий пам’ятник нашої славної героїчної історії, овіяний сивою старовиною, поетичними переказами, чудовими легендами. Справжня прикраса нашої столиці — Софійський собор. «Диво велике», як називали його наші далекі прадіди. В порівнянні сучасними будовами він не високий, але коли стоїш дивишся на його дзвінниці, здається, що він своїм куполами торкається неба. Поставив його Ярослав на місці «битви злої» з печенігами, де його військо перемогло. Ще й досі сперечаються історики про час заснування собору. Уже в XI столітті на його стінах люди видряпували молитви, побажання, ставили дат думаючи, що написана молитва швидше дійде до Бога. Такі написи називаються «графіті» і відповідно до них виходить, що собор старіший, ніж думали раніше. Вивчення собору ще не закінчилось, його стіни ховають ще багато таємниць. Софійський собор — справжня перлина мистецтва, символ духовності, витвір народного генія, який передається від покоління до покоління. В 1990 році за ініціативою ЮНЕСКО Софійський собор внесено до Списку Всесвітньої спадщини людства.
Корінь буває в слові. Щоб знайти корінь потрібно дібрати до слова спільнокореневі слова.