Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам’ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню:
“Зоре моя вечірняя”
Зоре моя вечірняя, Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Вітки розпустила,
А над самою водою
Верба похилилась.
Ця пісня написана на слова Т. Шевченко і музику Я. Степового.
Коли я слухаю її, стає сумно, спливають образи заходу над річкою, широких схилів Дніпра; красивих дерев, які опускають свої вітки до самої води. І я думаю – яка ж красива природа в наший рідній Україні, як красива душа поета, що склав пісню; і як тонко відчув композитор смуток і надію її слів.
А більше всього мені подобається мамин голос – тихий, сумний, рідний. І я відразу хочу їй чимось допомогти або її втішити. Адже вона – моя найрідніша людина!
СТО, СБУ, ООН, МЗС, МОЗ, НБУ, ЛАЗ, АПН, незнаю, СОТ, ЄС, КНР
Чому природу потрібно охороняти? Ми всі про це питаємо. Ми її повинні берегти. Не смітити. Не бруднити її. Тому що природа не тільки дає кисень, але і прикрашає наш світ! Так! Ось квіти розцвіли,ось дубок виріс. Тобто природа-це краса світу!
покрила тарава всі поля скачуть по полью горобці як кінці