Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні. Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії. Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині. У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках: Під гаєм в'ється річенька, Мов скло вона блистить. Долиною зеленою, Кудись вона біжить. Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розповідають пісні. В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця: Сопілочка калинова, ясенове денце Не сопілка тото грає, а любкове серце. Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них. Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом. Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим: Вернися, синку, додомоньку, Змию, зчешу головоньку. А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.
У дитячій бібліотеці багато книжок, аж очі розбігаються.У кожній книжці цікава розповідь про щось невідоме.На кожній сторінці цікаві малюнки.Діти з задоволенням приходять до бібліотеки.Біля столу бібліотекаря зібралася зграйка дітей, які взяли почитати цікаві книжки.
— Привіт Юра! — Привіт Нелю! — Як у тебе справи? Як навчання? — Все добре, тільки у навчанні все погано, тому що отримав двійку з математики... — А, хочеш я можу тобі помогти та пояснити? — Так, коли і де? — У школі після уроків — Добре, бувай. До зустрічі — Бувай.