МОЯ НАЙКРАЩА ПОДРУГА – МАМА
Дружба – це найцінніший душевний стан. Не уявляю свого
життя без друзів. Справжня дружба буває не з кожною людиною, томущо
справжнього друга знайти дуже важко.
Для мене справжній друг – це моя мама. Я завжди можу поділитися з
нею своїми секретами, яких не розповідаю навіть однокласницям, можу
поділитися переживаннями та спогадами. Я вдячна Богові, що вона в мене є....
Чудове, свіже узбережжя Дінця зачаровує з перших поглядів на нього.Коли ти вдихаєш свіже та вологе вранішнє повітря тебе п"янить від нього.І стоячи біля тихих, заспокоюючих хвиль ти забуваєш абсолютно про все.І бачачи біля цього неповторого узбережжя трьох кращих друзів які домовлялись про чергову пригоду.Хлопці саме обговорювали пропозицію Олега про таємий від батьків похід у печеру Оптимістичну що на Тернопільщині їх саме приваблювали сталактити.І ще, хто не погодиться відвідати найдовшу в світі гіпсову печеру.Тут то й воно Петро та Максим відразу зацікавились пропозицією.І вони всі дружо як і завжди обговоривши все у аступий день сівши на велосипеди і взявши з собою небагато запасів води та їжі вирушили у досить таки далеку путь.А остаок допишу завтра.
<span>15.
Підкреслені букви позначають один і той самий звук у всіх словах рядка:
Б) до´лЕнька, піджи´влЕння, до´нЕчка, учи´тЕль </span>
<span><em>*У всіх словах Е позначає
перший заударний голосний</em></span><em />
<span>__<span>
В) У </span>таких словах Е позначає
голосний:
</span><span> зозУ´ленька, збУ´дник<span> – <em>ударний</em> (сильно);
</span></span><span> зУси´лля<span> – <em>перший предударний</em> (кількісна редукція);</span>
</span><span> я´блУко<span><span>– <em>перший
заударний</em> (кількісна<span> редукція).</span></span></span></span>
- Привіт!
- Привіт!
- Чому, дивишся у вікно, що там такого цікавого?
- Я просто дивлюся на осінню природу, дуже вже я люблю цю пору року.
- Чим вона тобі так подобається?
- Ну ось дивись. Бачиш, там стоїть береза? Як на мене, це дуже гарно, коли береза вдягається в жовто-золотаве листя, немов в гарну сукню, що вкриває її білий стовбур, немов білі ноги якоїсь панянки.
- Це все, звісно, дуже гарно, а як же дощі? Калюжі?
- І що в цьому поганого? В дитинстві мені завжди подобалось в гумових чоботах бігати в них за друзями, було весело. Зараз в цьому теж можна знайти багато чого гарного.
- Наприклад?
- Ну он дивися, вночі був дощ і он та велика калюжа ще й досі не висохла, а жовті листочки з дерев, немов балерини, кружляють в причудовому таночку та падають в калюжу, і тоді вже перетворюються на маленьки кораблики у великому океані.
- Ну в тебе й порівняння, осінь, для мене, це пора, коли хочеться сумувати.
- Мені теж хочеться сумувати осінню, але сум цей якийсь добрий, він гріє душу і дарує надію на те, що скоро прийде літо.
<span>Ну ось, тримай, якось дуже багато для діалогу получилося, але, сподіваюсь, допоможе)</span>
Осінь - (о с" і н") 2скл.,5б.,4зв.