Вам потрібен діалог між працівниками ферми, так? І вибрати одну з пар учасників діалогу? А для якого класу, скільки реплік? Ну, добре, якщо питання у рубриці 1-4 клас, то, мабуть, недовгий і не дуже складний. надалі формулюйте конкретніше, будь ласка.
=====================================
Діалог (Доярка - пастух)
- Привіт, Василю! Як справи?
- О, Маріє Петрівно! Доброго вам вечора. Ось з пасовища корівок пригнав.
- А на якому сьогодні був, не біля ставка часом?
- Саме там. Трава там зелена й смачна, та й вода неподалік.
- Добре, Василю. Дякую тобі.
- Нема за що. Бувайте!
<em>амріяний зимовий вечір. Летить лапатий сніг. Ліс принишк, спокійний і зачарований. Зітхне... Аж моторошно стає. Холодний морозний вітер несамовито пролетить між дерев, і ... знову тихо. Тільки дерева сумно похилилися. Гілки на очах перетворюються на таємничі силуети. Хтось пробіг стежкою, визирнув із-за дерев, промайнув біля пишної калини. А ясні, тихі зорі світять над лісом. Місяць-молодик визбирує крапельки — сузір’я в небі, у полі. Здається, це вони падають на ліс і там виблискують на гілках, мов справжні коштовні камені діаманти, рубіни, сапфіри, смарагди... Потім відбиваються в кожній сніжинці, наче чисті, прозорі сльози. А вечір чаклує...Створює свою чарівну казку (Л. Гулюк).</em>
1.Альона була впевнена в своїх діях, вона виконала всі завдання, якщо щось не правильно виконано вона не переживе.
2.коли альона підійшла до дверей, вона відчинила їх дуже повільно, але раптом вони заскрипіли.
3.вона йшла бистро та впевнено,так що Андрій не міг їх наздогнати,та наче сама доля призупинила ії.
Начальная форма: СТОЛІТТИТЬ Часть речи: инфинитив Грамматика: действительный залог, переходный, прошедшее время, совершенный вид Формы: століттить, століттил, століттила, століттило, століттили, столітчу, століттим<span>Источник:</span>
Зима - найдивовижніша пора року.Пора надій,безмежний бажать,які неодмінно збудуться.Саме слово"зима" завжди змушує нас повірити в щось прекрасне.Відрватись від буденних клопот і поринути в країну,де завжди перемагає добро,здійснюються мрії.
На високій горі панує вічний холод. Там розкинулось білосніжне місто. Навколо воно оточене неприступними крижаними мурами. А у центрі велично підноситься до неба замок своїми куполами. Кришталем виблискують вони від рідкісного промінчика, який іноді зазирне у цю мерзлоту. Навкруги все біле: снігові стіни, снігове покривало на землі, сніжинки у повітрі. Замок дуже гарний. Проте ця краса холодна. Не гріє вона теплом та затишком, не щебече пташиним співом, не розцвітає прекрасним цвітом. Тут мешкає могутня Снігова королева. <span> Хто потрапляє сюди, той все забуває. Серце його стає холодним. Зникають усі переживання та почуття. Тут жив зачарований Кай, поки добра Герда не розшукала його. </span>